Підсумовуючи каденцію Віктора Ющенка та прем’єрство Тимошенко, експерти в один голос із українцями констатують втрату довіри до влади та неадекватність існуючої влади тим викликам, які ставить перед нею життя.

Cвідченням системної кризи в Україні, кризи свідомості політиків є роздмухування тем, які відволікають увагу від основних винуватців такого ганебного становища, що склалося в державі. Зокрема, ставлення до УПА, мовне питання, депутатська недоторканість, нова Конституція Ющенка тощо. І це тоді, коли в державі існують більш важливі проблеми.

Громадяни очікують від влади двох речей – ефективності та справедливості. Народ довго терпітиме несправедливу владу, якщо вона є ефективною, і так само довго терпітиме неефективну владу, якщо вона є справедливою. Якщо ж влада і неефективна, і несправедлива – вона приречена. Віктор Ющенко, Юлія Тимошенко та Володимир Литвин є лише спостерігачами тих процесів, які зараз відбуваються, і навіть не намагаються щось змінити в країні, щоб покращити життя українців.

В жодному аспекті питання, що ставилися першочерговими під час їхніх виборчих кампаній не доведені до логічного кінця. Тут можемо говорити про Крим, де нічого не змінилося, про ціни на газ та продукти, про рівень зарплат та пенсій, про перехід до професійної армії тощо.

Красномовним підтвердженням діяльності Ющенка, Тимошенко та Литвина є нинішній рівень довіри до української влади - 4% українців їй довіряють. Понад 50% – не довіряє. 18% – ненавидить. Інакше, як вироком для «помаранчевих» - це назвати не можна.
Люди зневірилися у балакунах і на виборах поставлять остаточну крапку на «помаранчевому» популізмі, щоб повернути країну до економічного розвитку, щоб відчувати стабільність і впевненість у завтрашньому дні, щоб у решті-решт спокійно жити. І не перейматися тим, що завтра відключать воду чи газ, що не платитимуть зарплати чи пенсій, що нічим буде годувати дітей.

Андрій Волинський