Схоже відмова ЄС підписати з Україною договір про зону вільної торгівлі владний політикум не сильно засмутила. Адже, не пройшло і тижня після ганебної для України відмови, як президент заявляє: «Я задоволений темпами євроатлантичної інтеграції України, за останні 3 роки наша держава прорвала дамбу, яка стояла на дорозі інтеграції». Для тих хто тверезо оцінює шанси України на вступ до ЄС, заяви гаранта є смішними та необґрунтованими. Що це – замилювання очей українцям, чи президент дійсно не розбирається у зовнішній політиці своєї країни?

Ситуація в державі зайвий раз доводить, що стукати нам до зачинених дверей ЄС ще, ох, як довго. Виною всьому, Тимошенко та Ющенко – так вважають і в Європейському союзі. Керівники ЄС та його члени вже який рік намагаються наставити українське керівництво на шлях істинний. Та схоже дарма. Тимошенко та Ющенко вирішили у цьому питанні продемонструвати політичну впертість, «мовляв, ви нас прийміть до ЄС, вкладіть у нас кошти, а ми потім покажемо, як вміємо жити за європейськими стандартами!». «Е ні!» - відповідають нам члени країн співдружності «спершу наведіть лад у країні, а потім і поговоримо». Така балаканина та благання наших політиків тягнеться вже довго. І кінця краю політичному шоу Ющенко та Тимошенко не видно.

Все чого вимагає ЄС від влади - хоча б трохи наблизити життя українців до Європейських стандартів. Сьогодні нам до тих стандартів, вибачте, «як до неба рачки». Середня тривалість життя українців на 15 років менша, ніж у Європі, за кількістю хворих на хіміорезистентний туберкульоз, який не піддається лікуванню, наша країна перебуває на першому місці в світі. Рівень онкохворих українців зростає у геометричній прогресії, і це в той час, коли Всесвітня організація охорони здоров’я постійно фінансує та скеровує вітчизняну медицину. Крім того у ЄС постійно вказують президенту та прем’єру на те, що в Україні прийнято 25 національних програм, з яких працюють лише 7, та й ті фінансуються лише на 30-40%. Непрофесійність верхів української влади у цьому питанні призвела до різкого погіршення демографічної ситуації в державі. І при такому «букеті» недоліків пані Тимошенко та Ющенко розповідають нам з блакитних телеекранів, як ми виявляється добре живемо, а коли потрапимо в ЄС то й поготів. Таким заявам українських верхів у Європейському союзі не вірять.

Україна у ЄС поки що нікому не потрібна. Звісно, хто ж приходить у чужий монастир зі своїм уставом. Та головна причина, чому ми досі не відносимося до членів країн співдружності – це ідеологічний корінь помаранчевої влади. Усі стандарти ЄС – все для людини, в Україні ж навпаки – все для влади. Бездарна політика інтеграції наших чиновників полягає в одному – дискутувати з ЄС, і ще раз дискутувати. Насправді, у Європі очікують від України реальних кроків, а не балаканини і колотнеч української влади. Реформи – ось перший крок на шляху до інтеграції. Про них нам щодня розповідають Ющенко та Тимошенко, але реально нічого не робиться.

Всі ми пам’ятаємо, як раділи, коли було прийняте рішення про проведення у нас чемпіонату Євро - 2012. А що змінилося з тих пір? Замість роботи, чиновники почали ділити майбутні інвестиції.

З усього вище сказаного випливає, що з такою владою та її ідеологією - нам в ЄС не потрапити ніколи. Окрім того, що Ющенко та Тимошенко не виконують своїх обіцянок перед громадянами України, вони ще й забули про обіцянки Європі. Коли в 2004 році Віктор Андрійович став президентом, був розроблений план співпраці «Україна - ЄС». Сьогодні цей план абсолютно не виконується, існує тільки на папері. Це призвело до того, що завдяки бездарній політиці українських владців на Заході вже ніхто не вірить і не сприймає Україну серйозно.

Судіть самі, невже з такою владою ми колись зможемо жити як цивілізовані люди?

Олена Кондратюк