Підприємство було створене урядом у 1998 році з метою реалізації держпрограм Золото України та Титан України. Всі ці роки з Мужіївського рудника видобували золото вищої проби – 999,9. Його ще називають банківським, тому що в злитках воно потрапляло прямо у фінансові установи держави.

Останні три роки уряд «закривав очі» на проблеми галузі золотовидобування та підприємства зокрема. Через застаріле обладнання, на руднику значно зменшилася кількість видобутку. Замість запланованих 3 тонн жовтого металу - за шість років видобули трохи більше семисот кілограм. Замість надати підприємству дотації, держава, через нерентабельність, забрала у «Закарпатполіметали» ліцензію. Зараз у підприємства мільйонні борги і занедбані шахти. Близько 400 фахівців третій рік у вимушених відпустках. Та замість того, аби інвестувати кошти і відродити золоторудник, його оголошують банкрутом. Здається на такі незбагненні та протизаконні вчинки здатні лише українські урядовці. Адже згідно українського законодавства неможливо зробити банкрутом підприємство, де частка держави становить 93%. Та для українських політиків закон вже давно не перешкода на шляху до наживи.

Така ситуація на підприємстві розлякала всіх потенційних інвесторів у «золоту» галузь України. І це в той час, коли Тимошенко їздить у Корею і розповідає всім, як добре буде, якщо вони вкладуть гроші в українську промисловість. Виникає питання, в яку таку промисловість, якщо бездарний уряд спершу довів більшість життєвонеобхідних галузей нашої держави до банкрутства, а потім, сподіваючись на наївність іноземців, «пхає» їм «мертві» підприємства.

Виходить, що уряд власними руками знищив золоту фабрику України. І це під час світової фінансової кризи? Що це – безгосподарність влади, чи добре спланований план грабунку держави?

Олена Славута