Генплан – це, як кажуть у луцькій мерії – стратегічний документ. Щоправда, стратегія до кінця залишається незрозумілою. Для наочності, можна порівняти його з Конституцією України – існує, але не діє. Хаотичне будівництво малих та великих архітектурних форм і далі процвітає в обласному центрі. Зі слів директора департаменту містобудування Луцької міської ради Георгія Шевчука, на сьогоднішній день, одна із небагатьох функцій міської ради у цій сфері – попередження. Це означає, що самовільне будівництво по суті узаконене. Оскільки, відповідальні за порядок забудов служби, максимум можуть «впаяти» порушникові архітектурної естетики штраф, та й то, лише один раз. Цікаво те, що часто цими правовими прогалинами користуються люди добре обізнані із законодавством і далеко не бідні, оскільки їхні архітектурні споруди – це багатоквартирні будинки або ж інші прибуткові установи, які приносять власникові і на штраф, і до штрафу. Кому вигідний такий законодавчий безлад – питання риторичне, оскільки для власника «незаконного» хліва чи курника, така обізнаність є фінансово небезпечною. Тим часом, мовчазна згода чиновника на незаконне будівництво, дає можливість заробити всім, від бездіяльної влади на місцях, до порушника відповідного закону. Якщо порівнювати нас із цивілізованим світом, а міські чиновики досить часто люблять проводити такі паралелі для виправдання окремих дій, то варто зазначити, що там закон більш нещадний до подібних порушень. Незаконна забудова, навіть в найкращих традиціях зодчества – це лише незаконна забудова, і бульдозери безжально рівняють її із землею, тим самим людям наочно показують дієвість закону. Можливо тому, європейські міста та містечка мають таких охайний і впорядкований вигляд.
Генплан – це, як кажуть у луцькій мерії – стратегічний документ. Щоправда, стратегія до кінця залишається незрозумілою. Для наочності, можна порівняти його з Конституцією України – існує, але не діє. Хаотичне будівництво малих та великих архітектурних форм і далі процвітає в обласному центрі.