Здається урядовці та президент роблять усе можливе, щоб третя влада в країні – судова, втратила свою незалежність. Останнім часом саме цей процес і відбувається. Все частіше, через брак коштів суди змушені залучати до своїх бюджетів спонсорські допомоги, що є незаконним, а відтак Феміда стає залежною від тих самих спонсорів. Виникає питання, куди ж дивиться влада, навіщо було стільки говорити про судові реформи, якщо Феміда змушена «жебракувати»?

Здається у поясненнях, чому так? Урядовці й самі заплуталися. Брак коштів на потреби судової системи чиновники традиційно пояснюють бідністю державного бюджету, а вже наступного дня пані Тимошенко звітує про перевиконання бюджетів всіх рівнів. То де ж правда? Чи справедливі суди владі не потрібні?

Подекуди ситуація у судах катастрофічна, коштів не те що на канцелярське приладдя не вистачає, подекуди навіть на зарплатні. Ще однією проблемою для сучасної української Феміди є занепад приміщень, особливо, у міських та районних судах. Капітального ремонту потребують більшість установ, та коштів на це як завжди бракує. Той «мізер» що виділяє держава на ремонти не вистачає навіть на шпалери. Крім того, суди не мають можливості забезпечити оплату комунальних послуг, оренди приміщень судів, їх охорону, виплатити передбачені законодавством України кошти народним засідателям, потерпілим, свідкам. Залишається також непогашеною кредиторська заборгованість судів за 2008 рік, що виникла знову ж таки внаслідок системного недофінансування судової гілки влади.
Чого чекають урядовці? Допоки третя влада остаточно «паралізується» і захищати конституційні права українців буде нікому? Можливо саме цього влада і добивається – незахищених перед державою громадян?

Олена Славута