19 липня працівники галузі металургії у нашій державі відзначатимуть своє професійне свято. І хоча на Волині масштаби галузі не такі, як наприклад, у Донецьку чи інших промислових регіонах нашої держави, однак область це свято не обійшло.
     Металургія в Україні завжди була основним джерелом надходжень у державну казну. Сучасна металургія характеризується наявністю заводів, іноземних партнерів та ринків збуту. Щоправда останніми роками ця галузь переживає, м’яко кажучи, не найкращі часи. Більшість підприємств змушені працювати не на повну потужність, знижується рентабельність, а деякі заводи й взагалі перебувають на межі банкрутства.
     Серед причин складної ситуації у галузі металургії, окрім звісно світової кризи, є і політика. Нестабільність у державі та непрофесійність дій уряду зробили свою справу. Як і економіка, вітчизняна металургія стрімко занепадає. Кожен виробник та реалізатор відчув на собі наслідки фінансової кризи. Проте, вітчизняні підприємці потерпають ще й від бездіяльності влади, яка не те що не допомагає, навпаки – створює непосильні, несправедливі та непрозорі правила гри.
     Один з тих хто не за чуткми знає всі тонкощі металургійної галузі є директор Нововолинського заводу «Промлит» Андрій Самков. Напередодні свята ми вирішили поцікавитися його думкою з приводу сучасного стану металургії у нашій державі, адже без неї сьогодні неможливо забезпечити роботу промислових підприємств та і нашого повсякденного життя.
    

      - Андрію Володимировичу, як ви вважаєте, чи можливо сьогодні ефективно розвивати вітчизняне виробництво у галузі металургії, не звертаючи уваги на

всі перепитії у політиці?
    

     - Ні, працювати важко, а розвивати - поготів! Працюючи на вітчизняному ринку виробництва, я просто не можу не звертати уваги на політику. Адже у нас ці речі, на жаль, дуже взаємопов’язані і нерозривні. Відсутність антикризової програми, постійні коливання курсу валют сильно вдарили по промисловому виробнику.
    

     - Нестабільна політична та економічна ситуація, Вас особисто, як керівника металургійного заводу, теж торкнулася певним чином?
    

     - На жаль, так! Наведу тільки один приклад, який, думаю, яскраво продемонструє байдужість та неузгодженість дій чиновників. Нещодавно, на митниці дві вантажівки з товаром змушені були простояти аж 9 днів. І тільки тому, що митники не могли визначитися з митною вартістю товару. Чекали, мовляв, вказівки зверху. Відтак, за цей час «простою» ми понесли чималі збитки. І таких випадків чимало.

 

Андрію Володимировичу, який Ви бачите вихід з цієї скрутної, зокрема і для підприємців, ситуації в країні?

 

      - Я переконаний, що якби при владі був сильний лідер, якого б усі поважали за професіоналізм – фінансова криза Україну так сильно б не зачепила. Згадую, коли на посаді прем’єра перебував Віктор Янукович – стан справ у галузях господарства був значно ліпшим, працювали заводи. Зараз є чудова нагода порівняти і переконатися «хто є хто» при владі. Візьмемо, наприклад, Нововолинську шахту №10, тоді, за прем’єрства Януковича шахта дійсно будувалася! Як тільки до влади прийшла Тимошенко, все - будівництво знову припинилося і шахтарі чують лишень обіцянки. На жаль, «видимість» роботи уряду не найкращим чином відбивається і на місцевих жителях.

 

    

      - За час кризи наш завод поніс немалих втрат. Перш за все, значно зменшився обсяг виробництва, бо різко скоротилася кількість замовлень. Справді, стабільними залишилися лише іноземні замовлення, але вони складають тільки 15% від усіх. Завод «Промлит» зараз не може працювати на повну потужність. Я спілкуюся з іноземними партнерами, вони розповідають, що на них теж вплинула криза, виробництво зменшилося до 70-80%. А що у нас? Деякі підприємства взагалі на межі банкрутства, працюють лише на 10-20% потужності. Де в цей час влада? Все, що вони можуть - це лише збільшувати податки, а реальної допомоги від такого уряду не дочекаєшся.

     - Сьогодні звідусіль чуєш, що від непрофесійних кроків влади на шляху до подолання кризи постраждали усі сфери господарства. Але, разом з тим, усім необхідна допомога держави. Виробництво та бізнес не є виключенням. На вашу думку, сьогодні реально розраховувати на владну підтримку ? 

 

     - Однозначно, ні! Ну хіба що на одноразові «подачки » перед виборами, які потім нам же самим добре «відгукнуться». Ось це і вся підтримка від держави. А щодо бізнесу, то він сьогодні уже не волає про допомогу, скоріше вимагає, аби непрофесійні верхи хоча б не заважали і просто забезпечили стабільність у державі! В усіх цивілізованих країнах світу одним з методів вижити у період кризи є розвиток та підтримка вітчизняного виробництва, конкурентноспроможну продукцію, можна вигідно експортувати у інші країни. В Україні ж все навпаки, нинішня влада говорить про процвітання та прогрес в економіці, насправді ж – вбиває вітчизняний ринок і відкриває доступ імпорту, більшість з якого, окрім як відходами, назвати не можна . За таких умов, працювати не можливо. Я впевнений, що скоро ця влада просто буде змушена скласти свої повноваження. Тому зараз я свідомо розділяю погляди Партії регіонів, бо переконаний, лише їм вдасться розбудовувати нашу країну, а не руйнувати як Тимошенко та Ющенко. Адже де є лідер, там є і держава!
   

     - Андрію Володимировичу, з нагоди Дня металурга хотілося б почути ваші побажання нашим землякам та всім працівникам металургійної галузі. 

 
     - З нагоди свята, хотілося б побажати всім волинянам та працівникам металургійної галузі неодмінно міцного здоров’я! Ми заслуговуємо на це свято, адже наша щоденна, непосильна робота спрямована перш за все на добробут Українців. Напередодні Дня металурга, всім працівникам галузі бажаю вдалого розвитку ваших підприємств, впевненості у майбутньому нашої держави, яке ми з вами робитимемо власними силами.

 

      - Дякуємо вам Андрію Володимировичу за змістовну розмову. Вітаємо з наступаючим професійним святом!