 Брат за свата, кум за брата! Така схема поділу державних коштів у владних прошарках нашої держави вже давно набула нечуваних розмірів. Сьогодні, якщо ти маєш зв’язки з високопосадовцями, вважай «бога за бороду схопив». На жаль, такі відносини аж ніяк не на користь українському бюджету. Та урядовців така ситуація чомусь не турбує бо, вочевидь, вони самі мають з цього зиск.
Два мільярди – саме стільки за 5 місяців заробляє «обраний» багатій лише на торгових операціях з нафтою українського видобутку. Кошти від продажу українського «чорного золота» мала б отримувати держава. Та на практиці мільйонні суми осідають у гаманцях «обраних». Головне українське нафтовидобувне акціонерне товариство «Укрнафта» на 51% є державною власністю. Згідно з Законом України «Про державний бюджет 2009» у статті 3 зазначено: «Установити, що підприємства, частка держави в статутному фонді яких перевищує 50%, щомісячно здійснюють продаж нафти власного видобутку винятково на біржових аукціонах». Такі писані законом аукціони звісно проводяться, але за вигідною уряду схемою. Оперативний контроль над підприємством здійснює група «Приват», власником якої являється знаний у олігархічних та «Тимошенківських» колах Ігор Коломойський. З початку року було проведено 9 так званих відкритих аукціонів із продажу української нафти. Насправді ж, ці аукціони інакше як з’їздом угодних «Привату» покупців не назвеш. Доступ до «чорного золота» вітчизняного видобутку мають лише «свої» для Тимошенко та Коломойського підприємці. Всі інші посередницькі структури - поза грою під назвою «Дерибан державних коштів». От і виходить, що майже вся українська нафта продається кільком «дружнім» та «родинним» посередникам, які викуповують її за вкрай низькими цінами, а потім вже за ринковими її перепродують. Інші, «неугодні», владі нафтотрейдери просто не мають доступу до дешевої нафти. Основна маса українського чорного золота від 220 тисяч до 450 тисяч тонн на аукціонах була реалізована за безцінь – у середньому 1272 гривні. Тоді як ціна на НПЗ становить 3290 гривень. Отже, за один такий аукціон наша державна компанія, продавши більше ніж 400 тисяч тонн нафти, офіційно втратила понад 900 мільйонів гривень. Нагадаємо, таких аукціонів було 9, внаслідок нескладних махінацій держава недоотримала понад 2 мільярди гривень. Ці кошти не пішли до держбюджету. Така «побратимська схема», продавати за низькими цінами нафту лише тим хто потім поділиться, реалізовується у нашій владі вже давно, якщо зважати на багаточисленні дірки у бюджеті. Вочевидь, це вигідно тим, хто мав би забезпечувати прозорість аукціонів з продажу нафти українського видобутку – уряду Тимошенко. Скидається на те, що чиновники відчувають, що їх каденція при владі добігає свого логічного кінця, а відтак і намагаються якомога більше «соків» витягнути з української казни. Олена Славута
|