Сьогодні, коли дивишся на те, що відбувається в країні та навколо кожного з нас, стає сумно і прикро. До чого ми дійшли, до чого нас довели ці горе - діячі, Ющенко і Тимошенко! Влада Ющенка на «десять кроків» відійшла назад, від людей і деградувала повністю, а повний «прорив» Тимошенко закінчився в іншому напрямку. Усе обернулося всюдисущим зубожінням людей, кричущою непрофесійністю влади на всіх рівнях, її вседозволеністю та безкарністю, стрімким погіршенням ситуації скрізь і всюди. Звичайно, все можна списати на світову фінансову кризу, але чому її так не відчувають люди в інших країнах? Просто там є сильна влада, якої так бракує нам. Дешевий популізм Тимошенко привів до безмежного росту цін, до найвищої в Європі інфляції. Люди можуть порівняти ціни, свої заробітки і зробити висновки. Влада абсолютно нічого не контролює, в якій країні ще таке можна побачити? Бюджетні програми в медицині, сільському господарстві, будівництві, промисловості не фінансуються зовсім. Сьогодні Віктор Андрійович звинувачує Юлію Володимирівну в усіх бідах, а винні обоє, уся їхня когорта «чудових хлопців і дівчат», що так і не змогла зробити щось путнє, вони здатні лише руйнувати. І хочеться запитати «морального» президента: «А де ви були, пане президенте, що робили усі ці роки крім Батурина, Голодомору, Саакашвілі та філософських роздумів про «маленького українця», життя якого ви зробили нестерпним?» Ми бачили інтриги, спектаклі, танці, публічні скандали, авантюри і безвідповідальність. А ненависть і нетерпимість стала нормою у взаєминах помаранчевих політиків. Скільки можна терпіти цей сором перед світом? Уряд Тимошенко намагається за будь-яку ціну зібрати гроші до бюджету. Звідси податки наперед з бізнесу, новації з транспортним збором, штрафами, від яких потім уряд і ті що з ними голосували усіляко відхрещуються. Але люди бачать своїх бездарних «героїв», яким наплювати на їхні проблеми. За те, що робиться в країні – відповідальна вся влада: Ющенко, Тимошенко і Литвин. І нехай пояснять волинянам місцеві представники БЮТ, НУНС, Блоку Литвина, чому їхні верхні керманичі проводять сьогодні таку політику по відношенню до людей. Для прикладу, візьмемо так звані антикризові закони, за які голосували БЮТ, НУНС та Блок Литвина. Так влада «подбала» про селян, аби вони не влились у мільйонне море безробітних. Внесли зміни в законодавство: селян механічно перевели із категорії безробітних… у повністю працевлаштованих. Така рокіровка сталася 13 січня. Саме цього дня набув чинності Закон від 25 грудня 2008 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення». У зв’язку з цим трансформувалися і засади Закону «Про зайнятість населення». Відтепер усіх селян, хто рачкує на городі чи здає в оренду власний земельний пай, чиновництво вважає «зайнятим населенням». Тобто вони не мають права реєструватись у центрах зайнятості як безробітні. Чого домоглися «захисники народу», знизивши масове безробіття у сільській місцевості? Влада, радикально нічого не змінивши, оголосила селян особами, котрі забезпечують себе роботою самостійно. До «ощасливленої» когорти потрапили також учителі, медпрацівники, яких із запізненням, як соціальну сферу села, наділили землею для ведення особистого селянського господарства. Тож коли з якихось причин педагоги із фельдшерами втратять основну роботу, то й вони не зможуть претендувати на допомогу по безробіттю. Сьогодні Литвин говорить про відміну цих змін до закону, але хочеться запитати: «А де ви раніше були, шановний добродію?». Такі речі свідчать про елементарну безвідповідальність та авантюризм влади. У Тимошенко разом з Ющенком як не було плану дій в умовах кризи, так і немає. А всі негаразди влада знову хоче перекласти на наші з вами плечі. Так найпростіше. Та чи потрібна нам така примітивна влада!
Сьогодні, коли дивишся на те, що відбувається в країні та навколо кожного з нас, стає сумно і прикро. До чого ми дійшли, до чого нас довели ці горе - діячі, Ющенко і Тимошенко!