Радянський принцип господарювання ще не викоренився із менталітету українського уряду. Спочатку будуємо, потім, руйнуємо. Періодично на заміну застарілого енергетичного обладнання з державного бюджету виділяються немалі кошти. По суті, якщо б усі гроші йшли за призначенням, то навіть найвіддаленіші українські села вже б мали газ. Та ж сама Франція встигла повністю газифікуватись ще у минулому столітті, а зараз країна вже ефективно впроваджує енергозберігаючі технології, відмовляючись від газової залежності. На сьогодні в Україні дії влади і хроніка останніх подій є абсолютно суперечливими. Хоча газ вже далеко не найдешевший вид енергії, села продовжують газифікувати. Цих коштів, подекуди вистачає, щоб повністю змінити систему на енергоощадну. До того ж, у рамках Кіотського протоколу Україна отримала близько 1 млрд. доларів на екологічно чисті та енергозберігаючі технології. Заявки на отримання коштів керівники мають можливість подати до 31 березня. На сьогодні процес цей дуже пасивний. Та й інформація про можливості в рамках проекту аж надто мляво висвітлюється. Так і виходить, або говорять тихо, або чують погано.