 Скажу відверто, що до цього часу я особисто ніколи не був прихильником Вашої партії. І ніколи не поважав і не поважаю тих, хто міняє свої погляди, як свій колір міняє хамелеон. Пишу до вас не заради розваги, а повірте, мені болить душа, соромно стає за таке керівництво, яке ми сьогодні маємо.
Ну скажіть мені – де ще так «народні обранці» дурять і зневажають свій народ, як у нас, скільки ще будуть селяни жити в нашій державі не як люди, а як піддослідні кролики, до якого часу все це буде минати безкарно? В якій державі за такий короткий час з’явилося стільки мільярдерів, як у нас?
Президент заявляє, що він знає, хто із депутатів входять у злочинні угрупування, Прем’єр – знає всі шахрайські оборудки навколо продажу майна і газу. «Шановні» ви кому це розказуєте чи даєте вказівку? Можливо щоб простий робітник чи селянин навів порядок? Кругом корупція, мафія, кумівство і т.д.
А судді хто? – Зварич…
Невже із 450 депутатів не має людей, які б розумілися на економіці, політиці? Це що – геноцид по-українськи?
Та спустіться з небес на землю. Проїдьтеся не «Мерседесом» із затемненим склом по селах, порозмовляйте з людьми і вам все стане зрозумілим. Дослухайтеся до думки простих людей. І не дай Бог, щоб знову спрацювала одна із тез Леніна «Верхи не можуть керувати по новому, а низи не хочуть жити по-старому».
Я ще раз звертаюся до Партії Регіонів і прошу вас! Візьміть владу в свої руки, наведіть порядок в державі. Припиніть цей хаос в державі і Парламенті. Попрацюйте хоч ви не заради своїх мільйонів чи мільярдів, а для нас, простих людей, ім’я яких – українці, а місце проживання – Україна.
Поверніться до людей лицем не тільки під час передвиборчої кампанії, а назавжди, як це і личить людині.
Це і буде реклама і не на один термін виборів, не на мить і без непотрібних на це затрат. Маю надію і сподіваюся, що Ваші слова не розійдуться з ділом. P.S. Трішки гумору. Наш президент нам обещает,
Деревню на ноги поднять,
А получилось как всегда.
Нас ободрали и опять,
Нам сказки старые твердят,
Как жизнь в деревне хороша.
Работать надо день и ночь,
И спасена будет душа. Ах судьба, моя судьба, ты судьба
Ах судьба моя, скажи, почему,
Сколько б не работал на земле,
А концы с концами не сведу. Вот год деревни пролетел.
А с ним надежды и мечты,
Но с ним надежды и мечты.
Но изобилий так и нет.
Лишь на полях полно воды.
А где ж народный президент
И руки чистые его
Не уж то вовсе он забыл,
Что есть деревня у него. Простите все мои друзья,
Прости родня и президент.
Я обещаниями сыт,
Но я же взрослый человек.
Мне просто больно на душе.
И не могу себе простить,
что я вам верил, как себе,
И говорил другим так жить. З повагою до Вас М.М. Літвін.
с. Млиново, Ратнівський район, Волинська область
|