Ось уже 7 років поспіль православна громада УПЦ хоче отримати земельну ділянку для будівництва храму на вулиці Конякіна, в районі колишнього шовкового комбінату. Однак віряни постійно зустрічають непорозуміння з боку міської влади, а подекуди просто упереджене ставлення. Тепер виявилося, що на цю ж ділянку претендує і громада УПЦ Київського патріархату.
Здавалося б це непросте земельне питання можна вирішити цивілізованим шляхом і розумно, взявши до уваги той факт, що у громади УПЦ є уже впродовж семи років певні напрацювання в необхідних документах дозвільного характеру, зрештою вони звернулися першими саме з приводу цієї ділянки. А для прихожан УПЦ КП можна відвести ділянку в іншому місці. Однак міська влада в особі міського голови вирішила внести певну інтригу в процес, розсудивши по-своєму і спробувала підіграти одній стороні, що дуже вже розраховує на підтримку місцевої влади. Що й не дивно, досвід в «помаранчевих», які уособлюють сьогоднішню владу, уже є. Раніше такими спланованими провокаціями розділили громадян України на «патріотів» і «чужинців», внісши в суспільство протистояння. Результати цих діянь ми пожинаємо до цих пір. Міським можновладцям було б краще проявити хист, коли вже сталася така оказія з приходом їх до влади, в латанні величезних ям на міських вулицях, але видно це для них є другорядним. Тому із великим завзяттям практикуються на складній проблемі міжконфесійних стосунків, чого робити аж ніяк не потрібно.
Напередодні сесії міської ради Богдан Павлович вирішив провести консультації з депутатськими комісіями, щоб у разі чого послатися на депутатів. Тому, спостерігаючи за діяльністю міського голови з початку його каденції, можна зробити висновок, що саме в цьому питанні окремі депутати, що представляють «помаранчеві» сили, можуть прийти до думки спільної з позицією міського голови.
Тож за ким перше слово, Богдане Павловичу? Побачимо…