Обурені мешканці вулиці Наливайка, що у Луцьку ось уже четвертий рік поспіль переписуються з міською владою аби остання відремонтувала їм дорогу. Проте, віз і нині там. Люди живуть у суцільній калюжі та багнюці. Перейти дорогу чистим та сухим нереально – мешканці бідкаються, що людей соромляться коли приходять на роботу по-пояс в болоті.
Єдиний вихід, за словами мешканців горе-вулиці, або купувати човна і резинові чоботи або взагалі перебиратися жити на іншу вулицю, чого, на жаль, дозволити собі не можуть.
Аби привернути увагу влади, яка уже роками їх просто ігнорує, люди готові на кожен будинок прикріпити таблички з надписом «проспект Шиби», аби усі хто проїжджає чи проходить повз цю вулицю знали кому «дякувати за зручності».
Вулиця належить Луцьку, проте міській владі до неї діла зовсім немає. Жителі кажуть, що відремонтувати шлях обіцяють тільки перед виборами, після них про свої обіцянки швидко забувають. А жителі-бідолахи знову залишаються сам на сам зі своїми проблемами. Мешканці скаржаться, що навіть швидка допомога відмовляється їхати на їхню вулицю, коли чує назву Наливайка. Мешканці запитують мера: « Хто відшкодує їм збитки за завдану шкоду, за замулені та розмиті двори, за постійне підтоплення, за зіпсований одяг та взуття? Водії щоразу вимірюють своїми авто калюжі і не знають чи виїдуть їх машини непошкоджені з того багна і розбитої дороги. Наразі мешканці зовсім відірвані від цивілізації. Сюди не їздить жоден автобус, жодна маршрутка. Даішники взагалі заборонили рух транспорту тим шляхом, бо не вигідно. Адже ремонт автобусів буде більш затратним аніж заробіток за перевезення.
Тож, якщо мер не допоможе, вже незабаром люди вулицю перейменують на його честь, якщо і це не вплине на збайдужілу владу, мабуть вигадають щось інше, проте ефективніше. Бо терпіння у наших людей не сталеве і випробовувати його небезпечна справа.