Головна » 2009 » March » 4 » Тамара Ковальчук: «Я завжди прямо йшла до мети, яку вважала вірною»
Тамара Ковальчук: «Я завжди прямо йшла до мети, яку вважала вірною»
21:22
Дуже часто чуємо: політика — не жіноча справа. Але якщо в родинному житті частенько всю відповідальність жінки беруть на себе, то чому б не доручити їм більший простір у вирішенні політичних та соціальних питань? В Партії регіонів є ряд жінок, які насамперед виділяються активною життєвою позицією, прагненням прогресивних змін, відчувають силу і мають нестримне бажання проявити себе в громадській роботі. До них належить і голова Володимир-Волинської районної організації Партії регіонів Ковальчук Тамара Мілентіївна. - Тамаро Мілентіївно, скажіть, будь-ласка, чи важко бути жінкою в політиці? - Найважчим є те, що треба щоразу доводити собі, що «я можу». Мені в школі говорили, що я – майбутній лідер. Будучи лідером, жінка може втратити з часом свою жіночність. Можна звичайно грати роль ягняти, котре треба пожаліти, але тоді є загроза втратити самого себе. Приходиться доводити, що, незважаючи на те, що ти жінка, ти вмієш і можеш. - Зважаючи на Ваш досвід роботи в органах виконавчої влади району, поділіться з нами, чим керуєтесь у прийнятті рішення: емоційно (по-жіночому) чи раціонально? — Понад тридцяти трьох років я пропрацювала в органах виконавчої влади району, коли обійняла посаду рядового інструктора і дійшла до заступника голови районної адміністрації. Я опікувалась соціальною сферою району. Мене багато чому навчили чоловіки-колеги, зокрема бути емоціонально-розумною. Хоча, зізнаюсь, і досі бувають ситуації, де хочеться покричати. Але краще вчасно в собі зупинити цю неконтрольовану лавину, адже консенсусу тоді точно не буде досягнуто. А ще гірше – можна втратити повагу та симпатію співрозмовника. Варто підкреслити те, що жінка не пробуде довго на керівній посаді, будучи непередбачливою та непокірною, проявляючи якісь свої жіночі примхи. Вважаю, що не варто плутати роботу з особистим. Накручування та самообман – це шлях до болючого падіння. Особливо працюючи в політичних організаціях варто пам’ятати, що ніхто тобі не повинен підкорятись. Якщо ти вийдеш з допустимих норм – тебе просто не зрозуміють твої ж обранці. Треба просто впевнено йти до поставленої цілі, а її наявність обов’язкова. Без цілі ти не втримаєшся на плаву. Я ставлю перед собою реальні цілі та не вигадую чогось казкового. Поганий керівник той, який робить все сам. А отже не треба присвоювати собі всі заслуги та нагороди – це ніщо. Краще самому залишатись в тіні, а похвалу перенаправляти на свою команду. Адже її підтримка та відданість ідеї - це найвища нагорода для жінки-лідера. — А чи встигаєте влаштувати власне життя, допомагаючи весь час іншим? — Для мене завжди першим пріоритетом була віддача людям, тому для себе не завжди знаходила час. Адже часто доводиться виступати і в ролі психолога для виборців. А для того, щоб вислухати, треба «кроїти саме свій час». Якщо я можу допомогти, то чому б і ні? Я не відношусь до цього, як до самопожертви, а більше як до покликання. — Тамара Мілентіївна, скажіть будь-ласка, чого в житті Ви не пробачите? — Скажу коротко - я ніколи не пробачу зради. - Зважаючи на діяльність районної організації Партії регіонів, яку Ви очолюєте чи реально водночас залишатися добрим політиком і зразковою матір’ю? - Знаєте, районну організацію я очолюю четвертий рік. За цей час ми легалізували 32 сільські партійні організації, чисельний склад яких становить 290 чоловік. Спільно з ними ми пройшли вибори до ВРУ у 2006-07 роках. Це є моя поміч та опора. Хочу згадати своїх жінок, які не боячись на утиски зі сторони місцевої влади очолюють сільські партійні організації, зокрема: Паличук Тетяну Іванівну, Бернадіну Надію Степанівну, Грек Наталію Іванівну, Рудчик Лідію Миколаївну, Шикіну Людмилу Володимирівну, Олексюк Ольгу Савівну та багатьох інших. А щодо того, лишатись добрим політиком чи зразковою матір’ю, то хочу процитувати одну дуже мудру жінку, яка побажала залишитись невідомою: «Визначальним пріоритетом у житті кожної жінки, поза сумнівом, має бути сім’я. Жінка ніколи не повинна забувати про своє основне призначення – бути оберегом родинного вогнища, добра, народжувати і виховувати дітей. Адже природно, що мама закладає в дитині основні риси характеру, впливає на формування її світогляду, що значною мірою визначатиме подальше життя дитини. Тим самим жінка докладається до формування морально здорової нації, без чого важко говорити про побудову держави. І тільки після того, коли в її дітей сформувалася чітка життєва позиція, вона може йти в політику чи намагатися реалізувати себе в іншій сфері діяльності — З нагоди 8 березня, які б Ви дала поради нашим партійкам? —Завжди лишайте в собі загадку. Чоловіків це притягує. Якщо жінка розумна, то вона не обов’язково стане це показувати. Іноді корисно побути слабкою в присутності чоловіка. В розмові теж варто уникати надмірної прямолінійності. Вмійте використовувати свою жіночність. Не завжди, але коли треба. Жінка може грати, може зачаровувати. Жінка, як лисичка, має знати де, як і що сказати. Вона має вміти звертатися не тільки до здорового глузду, а й до серця і душі. А на завершення хочу додати, що жінка-лідер – це перш за все мати, а руки матері – перша підтримка й опора кожного з нас. Жоден чоловік не захищатиме своїх дітей з такою самовідданістю, як жінка. Думаю, що жінки більше цікавляться майбутнім, ніж чоловіки, тому що вони думають про світ, в якому житимуть їх діти.
Дуже часто чуємо: політика — не жіноча справа. Але якщо в родинному житті частенько всю відповідальність жінки беруть на себе, то чому б не доручити їм більший простір у вирішенні політичних та соціальних питань? В Партії регіонів є ряд жінок, які насамперед виділяються активною життєвою позицією, прагненням прогресивних змін, відчувають силу і мають нестримне бажання проявити себе в громадській роботі. До них належить і голова Володимир-Волинської районної організації Партії регіонів Ковальчук Тамара Мілентіївна.