Ще слід не  вистигнув після останнього візиту Тимошенко на Волинь, як мешканці області уже відчули чергового ляпаса від чинного уряду. Йдеться про гучні обіцянки виділити для автозаводу  150 мільйонів гривень на 750 автобусів ще в цьому році. Потім була інформація про те, що Луцький автомобільний завод готує до продажу 194 автобуси для перевезення школярів. Кошти мали надійти із Стабілізаційного фонду, який Тимошенко використовує як власну кишеню. Але ось уже майже новий рік, а грошей від очільниці уряду як не було так і немає. 

     Під час свого візиту на Волинь у жовтні, пам’ятаємо, Тимошенко особисто оглянула виробничі потужності підприємства і переконливо запевнила, що автобуси ЛуАЗ найбільше відповідають вимогам для перевезення школярів. Отож, у другій половині листопада керівництво Волинської області та Луцького автомобільного заводу раділи новому масштабному  замовленню. До речі , Волинська область мала б отримати із цих автобусів - 9 штук.

     Однак, тішилися - недовго. Відомо, що в Україні діє три виробники автобусів: Зокрема ТД «Богдан» (ДП «Автоскладальний завод №1» (м.Луцьк) і ДП «Автоскладальний завод №2» (м.Черкаси) ВАТ «Луцький автомобільний завод»). Собівартість шкільного автобуса (модель А-301-72"(Е-2)") ЛуАз коштує понад 310 тис. грн., а уряд замовив "знижку" і визначив закупівельну ціну - 200 тис. грн. Тож, зрозуміло, що ЛуАЗ не буде виконувати довгоочікуване замовлення собі у збиток.

     За словами Володимира Гунчика, максимум, який здатне виготовити підприємство – це близько 70 автобусів, з яких 9 таки передадуть на баланс Волинської області. А взагалі в реальності – з приводу цієї катавасії з замовленнями оцінками та цінами досі нічого чітко невідомо. Однак, те , що Тимошенко на початку грудня, відвідуючи Рівне, вручала там ключі від 17 автобусів китайського виробництва - факт.

     Прем’єрка більше довіряє іноземному виробнику, аніж вітчизняному? Чи, як припускає навіть чинний Президент України на китайських автобусах більше буде «відкатів», ніж на українських? Та як би там не було, факт – свідчить сам про себе. Знову черговий обман, відвертий та цинічний.

     Варто пригадати, що через простій заводу, внаслідок браку замовлень і зупинки автомобільної галузі майже 1,5 тисячі працівників ЛуАЗу відправили у безоплатні відпустки. За кожним із них стоять сім’ї, тому, цифру тих, хто залишився без роботи, а значить засобів для існування можна множити щонайменше вдвічі, а то і втричі. Саме стільки людей внаслідок популістських обіцянок Тимошенко, яким не судилося збутися, залишилися без хліба.