Головна » 2009»February»18 » Навіть кішка з собакою можуть жити мирно, але не Ющенко з Тимошенко
Навіть кішка з собакою можуть жити мирно, але не Ющенко з Тимошенко
11:58
Інвестори покидають Україну, рейтинги до України знижуються, зупиняються підприємства, безробітними стають сотні тисяч людей. Що ж далі? Українська економіка дуже чутливо відреагувала на негативні події, які відбуваються у світі. Ще півроку назад Президент та Прем’єр-міністр заявляли з телеекранів, що в країні все гаразд, що шалена інфляція, яка поглинула нашу державу і опустошила гаманці українців, це - тимчасове явище. Партія регіонів ще з весни 2008 року попереджала, що анти економічна політика помаранчевих обернеться для нас усіх бідою, як бачимо так і сталося. І уже очевидно, що ми, разом з багатьма іншими державами, стоїмо на порозі глибокої і затяжної депресії. Як вийти з неї з найменшими втратами? Перш за все, потрібно розглядати вплив кризи на Україну через призму структури її економіки. На жаль, в цій ситуації, в якій зараз опинився світ, Україна позиціонувала себе не найкращим чином. Чому? Тому що економіка України - це одна з найбільш відкритих економік світу, об'єм її торгових операцій дорівнює об'єму ВВП. І це означає, що Україна є дуже чутливою до того, що відбувається у світовій економіці. Симптоми кризи вже практично розвалили такі вітчизняні галузі як металургія, машинобудування. Для України це буде означати падіння виробництва в цих та інших галузях, які взаємозалежні з ними, а внаслідок зупиняться заводи, будівництво, тисячі людей залишаться без роботи. Машинобудування у нас також в основному орієнтоване на експорт. Враховуючи той факт, що світові компанії зараз суттєво скорочують свої затрати на капітальний розвиток, зовнішніх замовлень у наших виробників буде критично мало. Окрім того, свою роль зіграють проблеми металургів, які теж формують основу замовлень для машинобудівних підприємств. Наступна галузь, яка зазнає суттєвих втрат – це будівництво, найбільш чутливе до кредитування. Оскільки воно закрите, то будувати можливо буде тільки за капітал, який, зрозуміло, буде досить обмежений. Це будуть або фінансові ресурси населення, або бюджетні кошти, направлені на важливі інфраструктурні проекти. Останнє – навряд, адже, сучасна влада не запроваджує жодні проекти, а всі їхні економічні програми пов’язані лише з видатками. Українцям мабуть краще було б якби давали їм гроші однією рукою, а не забирали від них двома руками: ростом цін, комунальних платежів і т.д). Недобудови, які зараз мають ступінь готовності менше ніж 60-70%, буде дуже важко закінчити наступного року. Не менше постраждає і роздрібна торгівля. Негативні зміни вже помітні. На прилавках ринків, супермаркетів значно поменшало товару. Більшість торгових площ та офісів обклеєні вивісками „Продається. Оренда”. У підсумку – тисячі безробітних, які досі власними силами прогодовували свої сім’ї, наповнювали місцеві бюджети, а держава їм натомість нічого не давала. Що ж їх чекає тепер, окрім телешоу? Чи отримають вони підтримку від держави? Негативні наслідки в економіці можна, насамперед, полегшити подолавши політичну нестабільність. Навіть кішка з собакою можуть жити мирно, але не Ющенко з Тимошенко. За часів прем’єрства Віктора Януковича макроекономічні показники України дозволяли ігнорувати те, що відбувалося в політиці. Але сьогодні нестабільність в політиці якраз і створює макроекономічну нестабільність, яка почала розвиватися в Україні ще задовго до світової кризи. Коли інвестори бачать, що в державі немає управлінців, здатних швидко і ефективно реагувати на виклики, які сьогодні створює світова криза, то без роздумів покидають таку країну і більше не повертаються. Однією з основних причин зниження наших рейтингів є політична нестабільність, про що пишуть всі рейтингові світові агентства. Існує стандартний набір рецептів, якими користуються всі держави в період кризи. Тільки чомусь українська влада не запроваджує жодних методів виходів з кризи. По-перше, потрібно створити внутрішній попит на певні товари. Саме там можна задіяти максимальну кількість людей, задіяти продукцію галузей металургії, машинобудування тощо. Будівництво мостів, автошляхів, стадіонів до Євро-2012, аеропортів, готелі і таке інше. Держава, як і всі ми, повинна жити, згідно своїх доходів. Хоча певний дефіцит бюджету може бути, але гроші мають використовуватися виключно в тих сферах, де можна отримати зворотну реакцію на економіку. В бюджетній політиці необхідно зменшувати соціальну складову і збільшувати інвестиційну. Головне завдання Нацбанку – це мудре ведення політики обмінного курсу. Треба підтримувати національну валюту, а не за рахунок щоденного змінного курсу набивати власні кишені. Та хто ж з сучасної влади подумає про людей? Під час кризи можна більше добра задарма „прихватизувати”!