7 лютого відбулася зустріч голови облдержадміністрації Миколи Романюка та першого заступника Віталія Заремби із спеціалістами з питань врегулювання відносин власності, інфраструктури аграрного ринку управлінь агропромислового розвитку райдержадміністрацій, окремими сільськими головами, представниками сільськогосподарської дорадчої служби, окремими власниками особистих селянських господарств, фахівцями обласного центру зайнятості і головного управління статистики в області. 
За інформацією, яка озвучувалася на засіданні, минулого року власниками особистих селянських господарств вироблено 355 тисяч тонн зернових, а це 49,5% загальнообласного виробництва, 182,7 тисячі тонн цукрових буряків (43%), картоплі - 929 тисяч тонн (99%), овочів - 217 тисяч тонн (93%), молока - 409 тисяч тонн (84%) та м'яса - 64,5 тисячі тонн (56%). То ж, як бачимо, селяни постаралися на славу. А чим віддячила їм влада?  
Одним із головних завдань розпочатої на початку дев'яностих років аграрної реформи стало визнання рівності всіх форм господарювання на селі. Однак ця норма, як і багато інших, залишилася лише на папері.
Особливо яскраво демонструють таку нерівність існуючі принципи державної «підтримки» вітчизняного агропромислового комплексу.
Значна частина фінансування спрямовується на рахунки колишніх колгоспів та великих агрофірм, які сконцентрували у своїй власності багатотисячні земельні наділи.
В результаті поза увагою держави залишаються понад 11 млн. особистих селянських господарств, у яких працюють здебільшого пенсіонери - бабці та дідусі, які за даними офіційної статистики, виробляють близько 70% усієї вітчизняної аграрної продукції. Більше того, у деяких підгалузях, наприклад, овочівництві, ця цифра сягає 90%.
Водночас волинська влада звітує, показуючи величезну роботу, яку здійснюють ці люди, а натомість демонструє відверту несправедливість по відношенню до них, виділяючи гроші на все і вся, а «селянам» дулю з маком!
Як бачимо, губернатор живе за принципом маєте свою землю – значить не безробітні і якось виживете.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» взагалі позбавив селян права на виплату допомогу по безробіттю через те, що мають особисте селянське господарство.
Антиселянський Закону України «Про особисте селянське господарство» передбачив: «Члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» належать до зайнятого населення». Таким чином, тепер не беруть до уваги скільки землі має селянин – сотку чи півтора гектара і чи має з цієї землі хоч якийсь прибуток. 
Проблеми із виплатою вищезазначеної допомоги матимуть тепер ті, хто, беручи у користування землю, подавав до місцевої ради заяву із формулюванням: «Для ведення особистого селянського господарства». 
З прийняттям цих законів та змін 2009 рік можна назвати роком проти села.
Як вижити сім’ям, де всі старші люди залишилися без роботи і без допомоги. Сумніваємось, що одна земля прогодує цих людей. 
Віднині право на отримання допомоги по безробіттю втратять і ті, хто працює у місті, винаймає там квартиру, має сім’ю та дітей, а приписаний на селі у батьків. Адже власної оселі у місті не мають. І в разі звільнення не отримають права на допомогу по безробіттю.
Ось такі закони приймають помаранчеві демократи для яких основна цінність люди. А місцева влада вихваляється показниками селянського виробництва натомість, заганяючи селян у могилу!