Уже не перша сесія Луцької міської ради демонструє, що на вулиці Хмельницького, 19 не все гаразд. Поділ сфер інтересів триває, причому тепер він відбувається практично не завуальовано. То тут, то там, у місцевих ЗМІ з’являються повідомлення про внутрішнє хитання фракції «Батьківщина», «правдолюбна» «Свобода» все частіше зраджує свій імідж народних поборників і починає спотикатися та гальмувати на питаннях, які, здавалося б, є цілком соціальними. Окремі важливі для міста рішення до цього часу перебувають у підвішеному стані. Так чи інакше, але вже зараз лучани відчувають на собі наслідки такого дисонансу. Коментарі стосовно внутрішніх процесів, які відбуваються у сесійній залі, надав депутат міської ради від фракції Партії регіонів – Іван Смоленг.

   – Іване Павловичу, відразу після місцевих виборів Ви частково спрогнозували ті процеси, які відбуваються нині у міській раді. Скажіть, звідки були такі точні припущення?

     – Розумієте, коли маєш життєвий досвід, то вчинки і мотиви людей іноді нескладно спрогнозувати. Справді, після виборів і нового складу ради я чітко розумів, хто за чим сюди прийшов. Іноді під прикриттям здавалося б благородного політичного проекту проходили абсолютно несумісні із декларованими партійними принципами люди. Так чи інакше, але це має свої наслідки і ці наслідки уже стають очевидними.  Для того, щоб було більш зрозуміло, я не говоритиму абстракціями, а вдамся до конкретних прикладів. Зокрема, фракція «Батьківщина», яка є на сьогодні начисельнішою, поділена на два табори і поділ цей з дня на день стає дедалі яскравішим. Перша група – це суто підприємці, які завдяки депутатському статусу вирішили поповнити свій гаманець, друга – ті, хто справді вболіває за життя міста і прагне відповідати задекларованим перед виборами обіцянкам.

    – Одна і друга група повинна мати своїх лідерів. Хто вони, на Вашу думку?

    – Не потрібно бути глибоким аналітиком, щоб висловити доволі конкретні припущення. Гурт «депутатів-заробітчан», очолює не хто інший, як секретар міської ради Григорій      Пустовіт, оскільки саме він правдами й неправдами протягнув цю групу в раду і у виконком. Я не думаю, що це він робив суто з альтруїстичних міркувань. Не секрет, що названі депутати свого часу під час виборів фінансово підтримували Пустовіта. Тобто в даному випадку це була послуга за послугу, щоправда, про лучан, які зробили «Батьківщині» такий щедрий дивіденд у вигляді голосів, якось забули. Група друга перебуває під головуванням керівника фракції і можна сказати депутата-ветерана Юрія Корольчука, який часто охолоджує запал «заробітчан», прикладом цьому є розлагоджене голосування по окремих питаннях, що вже свідчить про те, що «не все спокійно в луцькому королівстві». Корольчук їм як кістка в горлі й вони б і раді його скинути, але це означає розвалити підвалини, основу фракції «Батьківщина» у міській раді, тому Пустовіт трохи їх стримує. Втім, я думаю, вони просто чекають моменту, щоб поставити Корольчуку підніжку, яка б його звалила.

    – Стосовно «Свободи». Остання сесія наштовхнула на думку, що ця фракція діє за принципом «я завжди буду проти»? Як Ви гадаєте, цьому є конкретне пояснення?

    – Знаєте, є така гумористична приказка: «Хочеш працювати? Ляж поспи і все мине». У «Свободи» щось схоже. Річ у тім, що вони бояться брати на себе відповідальність за конкретні рішення, оскільки так чи інакше такий крок матиме як позитивну, так і негативну оцінку.  Той, хто впевнений у правильності обраного шляху сміливо заявляє про свою позицію. «Свобода» ж обрала значно простіший шлях, вони кричать про репресії, утиски, піднімають націоналістичні ідеї, які в принципі не варті того, щоб про них говорили під час міської сесії. Я десь ще можу зрозуміти, коли про це йдеться на рівні Верховної Ради. Люди роблять собі рекламу на всю державу, це безплатно, бо телебаченню потрібні сенсаційні заяви, але піднімати ці питання на рівні міськради – це якось смішно. Мені дивно, чому ми ще не приймаємо резолюції про боротьбу з глобальним потеплінням або вимиранням панд, думаю, що з таким успіхом ці пункти теж невдовзі можуть з’явитися у порядку денному міської сесії.

    – У чому конкретно проявляється така абстрагованість «Свободи»?

    – Стосовно усіх земельних питань вони проти, стосовно будівництва гаражів, об’єктів для ведення малого бізнесу – проти, до речі, і стосовно підприємців «Завокзального ринку» вони теж голосували проти. То як можна пояснити таку позицію? Що «Свобода» хоче цим показати? Адже це цілком просоціальні питання? На сьогодні дана фракція піднімає теми як не по Бандері, то по Львову, то по арештах. Ось нещодавно Анатолій Вітів під час сесії встав і поскаржився, що їм зараз важко живеться, мовляв, репресії, утиски, і це знову ж таки доволі абстрактна була заява, ані прикладів конкретних, ані прізвищ. Тим часом я більш точно змалював панові Вітіву реалії сьогодення «загнаних опозиціонерів». Адже «Свободі» за часів Партії регіонів стало жити значно краще: її партійці сидять у дорогих ресторанах, п’ють дорогу каву,  збори фракції відбуваються  в одному з найдорожчих закладів міста. Тому коментарі зайві. Дивно, чому «Свобода» не згадує про те, що вони завалили питання по землі і хочуть, щоб дачники, які користуються своїми ділянками, купували землю, якою вони по 30 років користуються і яку свого часу отримали від держави цілком законно.

    Авжеж, говорити про репресії простіше. Моя думка з цього приводу така: кожен повинен відповідати за свої дії. Не потрібно баламутити людей, прикриваючи білим простирадлом доволі непривабливу внутрішню реальність нинішньої опозиції.

   Розмовляла Ольга Здебська