26 квітня 1986 року Україна пережила найкрупнішу техногенну аварію в світі на Чорнобильській АЕС.

З цього часу цей день перетворився в День скорботи за жертвами Чорнобильської трагедії та день перестороги щодо відповідального використання мирного атому. Ми всі разом згадуємо і сумуємо за героями різних національностей, які пожертвували своїм життям задля майбутнього цивілізації.

Вічна і світла їм пам'ять. Вони завжди залишаться в наших серцях.

Можливо, те, що Україна першою відчула і усвідомила небезпеку мирного атому, було однією з мотивацій відмови нашої держави першою в світі добровільно від ядерної зброї. Ми теж показали приклад світовому співтовариству, прийнявши нещодавно рішення про передачу першими залишків запасів високозбагаченого урану.

Хочемо ми того чи ні, але енергетичне майбутнє України неможливе без атомної енергетики. Але насправді мирної та безпечної, враховуючи уроки Чорнобиля, за які ми заплатили дуже високу ціну. Досі від наслідків згубного радіоактивного опромінення потерпають понад два мільйони громадян, з яких - 498 тисяч – діти.

Кажуть, час стирає біль і до "чорнобильців" ми почали ставитись якось дуже звично. Та й допомога через інфляцію та інші процеси перетворюється все більше на символічну. Але ми це змінимо. Наша економіка поступово одужує і ми знайдемо фінансові ресурси для оптимізації комплексу заходів системи соціального захисту "чорнобильців".

Як Президент України я звертаюсь до усіх співвітчизників об’єднати зусилля для остаточного подолання наслідків аварії. Нехай злагоджена праця, найкращі людські риси, та характер українців, загартований за роки подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, будуть і надалі основою якісних змін і процвітання нашої Батьківщини.