Зокрема можновладці Луцька начисто забули про те, що зима триває і ожеледицю та замети ніхто не відміняв.

Кілька замальовок із зимового життя. Міст через залізничні колії – тепер він потенційний агрегат для вбивства. Обледенілі східці, металеві кутники, якими вони обрамлені – один необережний рух і …. Чіпляння за перила не завжди ефективне, оскільки перила допомагають тоді, коли є сходи, а на привокзальному мості вони подекуди взагалі сховані під товстим шаром снігу та льоду, відтак, доводиться просто в позі бобслеїста закривши голову руками долітати до кінцевої точки призначення.

Автомобілістам не заздрю – дорога розслабитись не дає ні на секунду. Була свідком того, як протягом тижня на одному з обледенілих поворотів на моїх очах сталося три аварії. Юристи кажуть, що в такому випадку можна сміливо подавати в суд на комунальників і відсуджувати компенсацію за завдані збитки. Але ми не Європа, тому, те що ви звернулися до суду ще не означає, що ви отримаєте гроші. Відразу після ДТП на місце аварії прибували даїшники, а слідом за ними комунальники, лід посипали сіллю і робили вигляд, що так і було, а те, що водій не справився з керуванням, так це водія проблеми. Зима безумовно, чудова пора, але не тоді, коли навіть до лютого вона є несподіванкою.