В суботу 9 січня 2010 року в Кременчуці пані Тимошенко заявила: "Вся економічна і фінансова система говорить про те, що гривня сьогодні не може коштувати дешевше, ніж 6 з копійками гривень за долар. І це буде зроблено через 2-3 місяці після виборів, оскільки курс 8 (грн.) – це ще одна технологія, щоб люди стали бідними". 

Я не буду зараз детально розбирати черговий прояв економічної безграмотності пані Тимошенко, цим вже нікого не здивуєш, лише нагадаю, що навіть при курсі 8 грн. за один дол. США, за підсумками 2009 року Україна має десь 6,5 – 7 мільярдне від'ємне торгівельне сальдо. Тобто ми імпортуємо більше, ніж експортуємо. Цікаво, що буде з торгівельним сальдо при курсі 6 грн. за дол., і за чий рахунок збираємось далі шикувати?

Але ця заява викликала у багатьох бажання згадати ще одну обіцянку Юлі Володимирівни, яку вона давала у вересні 2007 року: "Я знаю, що ми зможемо протягом двох років людям гроші повернути. Якщо я не зможу повернути людям гроші протягом двох років, я на відміну від наших чоловіків – політиків покладу заяву і піду з посади, тому що посади не потрібні, якщо ти не можеш обіцяне людям дати", – сказала Тимошенко.

Може хтось з оточення пані Тимошенко ризикне їй пояснити, що краще не обіцяти того, чого точно без катастрофічних наслідків для економіки країни не можна виконати? Але боюсь, таких там не має. І найстрашніше, що свою дурість вона ще й постійно намагається втілити в життя.