 Заява Волинської обласної організації Партії регіонів
Чергове звернення депутата обласної ради Ігоря Гузя щодо винесення питання «Про звернення обласної ради до Президента України Віктора Януковича, Голови Верховної Ради України Володимира Литвина, Прем’єр-міністра України Миколи Азарова щодо призначення Міністром освіти і науки України Дмитра Табачника» на позачергову сесію Волинської облради, що має відбутись 23 березня, - чистої води популізм.
Складається враження, що у певних народних обранців Волині і справді немає інших справ, як тільки базікати. Можливо, депутат обласної ради забув про своє головне призначення, вирішувати конкретні суспільні питання для поліпшення життя волинян, а не тільки говорити про них. Невже все добре у галузі ЖКГ, соціальній, економічній, промисловість та сільське господарство розквітає? Невже сьогодні це нікого не турбує? Епоха «порожніх обіцянок» уже пішла в історію, прийшов час робити конкретні справи.
Тому заява, депутата Ігора Гузя , що «справою честі кожного свідомого українця має стати захист освітянської галузі від спроб узурпувати її українофобами та україноненависниками, яскравим представником яких є Дмитро Табачник», видається не зовсім логічною.
Справою честі кожного свідомого українця є нарешті відчути, що жити в Україні стало легше, а не бути свідками руйнації та занепаду.
Хотілося нагадати пану Гузю, що так звані українофіли, які протягом 4 років перебували при владі, каменя на камені не залишили від освітянської галузі. Чому тоді ніхто не кричав і не піднімав людей коли українська книжка була на грані вимирання, коли на українське видавництво не виділяли ні копійки, в результаті чого, низка з них змушена була згорнути свою діяльність? Чому не стоїть питання, за які кошти батьки повинні купувати книжки своїм дітям і чому цим не займалася держава? За два роки не куплено жодного шкільного автобуса для дітей із сільської місцевості та багато-багато інших державних програм просто зупинені.
Завжди існуватимуть люди, які будуть чимось невдоволені. Питання в тому наскільки це невдоволення буде доцільним та корисним для України. Тому просто треба, засукавши рукави, братися до роботи та вирішувати нагальні проблеми у галузі науки та інших, які зазнали суттєвого занепаду за часів правління попереднього уряду.
Демократії в Україні ще ніхто не відміняв, тому конструктивна критика прийнятна. Перш ніж критикувати нового міністра, треба дати справедливу оцінку діям колишнього.
І на останок, скликання позачергової сесії, так чи інакше, тягне за собою додаткові витрати. Відтак, якщо збирати їх з будь-якого приводу, що спаде на думку Ігорю Гузю та іншим невдоволеним - доволі дороге задоволення для держави.
|