Ранковий дощ не завадив мешканцям Луцька віддати шану переможцям Великої Вітчизняної війни. Сотні людей зібралися на Театральному майдані аби взяти участь в урочистій ході присвяченій Дню Перемоги. 

     Вшанувати пам'ять ветеранів, полеглих та тих, хто пережив важкі роки війни прийшли представники різних поколінь. Приємно вразило, що незважаючи на негоду батьки привели дітей. Безперечно, що малеча до кінця не розуміє сенсу усього дійства. Але цьому ми теж завдячуємо ветеранам, адже мир – це неоціненний здобуток і на щастя нинішньому поколінню цілому поколінню уже невідомі трагічні події сорокових років.

     З Театрального майдану урочиста колона попрямувала до Меморіалу слави, де ветеранам присвятили святкові вітання. Окрім високо посадовців вояків, які повернулися з перемогою привітав квартет «Акорд». Співали пісні воєнних років, які за часів війни підіймали солдатам бойовий дух.

     Олександр Башкаленко, перший заступник губернатора області та голова обласної організації Партії регіонів зауважив: «День Перемоги – це визначне свято. Ми не маємо права забувати подвиг наших батьків та дідів. Приємно, що цьогорічний День Перемоги, незважаючи на негоду є більш урочистим, аніж в минулі роки. Президент України – Віктор Янукович на нещодавньому засіданні зазначив, що життя ветеранів повинне бути гідним їхніх заслуг. Так от, я хотів би додати, що і свято повинне бути гідним. Приємно, що така кількість лучан долучилася до святкувань – це вказує на те, що славні подвиги наших воїнів продовжують жити в серцях поколінь». 

      Також участь в урочистостях взяли представники оргкомітету «Георгіївська стрічка», волонтери роздавали стрічки, а також несли Георгіївську стрічку в урочистій колоні.

      Голова Луцької міської організації Іван Смоленг відзначив: «На сьогоднішній день на превеликий жаль залишається ще багато невідомих могил загиблих солдатів, наш священний обов’язок доглядати за тими похованнями, які є у різних містах та містечках, а також віднаходити ті, які загубилися серед широких просторів України. Не секрет, що бої на території нашої держави були запеклими, а тому ще не одне покоління буде віднаходити та встановлювати істину для нащадків»

      По тому, традиційно оберемки квітів лягли до Вічного вогню. Ветерани клали квіти з думкою про побратимів, старенькі бабусі згадували синів, дочок та рідних, які залишилися між 1941 і 1945, а молодь вдячно приносила весняні квіти із вдячністю про подвиг, який ми не маємо права забути.