Раніше в законопроекті передбачалося 200 млн. грн. на ці цілі, проте фракція БЮТ запропонувала збільшити суму до 608 млн.грн., пославшись на те, що Національний банк України задекларував цю суму як свої доходи і дав згоду направити її на заходи по боротьбі з грипом.

Колишній прем'єр-міністр Юлія Тимошенко розгорнула вкрай бурхливу діяльність на грунті боротьби з напастю. Виходить, дарма?

Хто ж повинен відповісти за роздування паніки, і як Україні уберегтися від подібних махінацій у майбутньому?

Екс-міністр охорони здоров'я України, професор, член-кореспондент АМНУ Микола Поліщук згодний з висновками ПАРЄ, що епідемії свинячого грипу в Україні не було. За його словами, в Україні «насправді були лише окремі спалахи, а свинячого грипу, як такого не було». «І взагалі, слід зазначити, що від епідемії сезонного грипу торік померло значно менше хворих, ніж роком раніше, - вважає експерт. - За деякими даними це десь 2 тис. чоловік. Це зайвий раз підтверджує те, що епідемія грипу насправді була роздута політиками, і дуже добре підтримана вченими, які хотіли під це вибити фінансування для своїх досліджень, і фармацевтичними компаніями - для збуту продукції».

За словами Поліщука, епідемії грипу були, є і будуть. «Що стосується політичних епідемій, то нам просто треба зробити так, щоб політика служила людям, а не політикам», - зазначив він.

У той же час, народний депутат України від фракції ПР Михайло Чечетов вважає, що «моральну відповідальність повинна нести особисто Юлія Тимошенко, яка тоді була прем'єр-міністром України». «Вона найбільше гнала хвилю, вибивала мільярд, а потім виявилося, що понавозили препаратів, але не тих, - говорить депутат. - Про це, насамперед, повинні говорити журналісти, щоб люди знали і не забували, що тоді паніку нагнітала одна людина - Юлія Тимошенко. А що стосується того, як «грипозні» гроші були витрачені, то на це повинні відповісти правоохоронні органи. Але, перш за все, цю тему зараз треба підняти на щит журналістам. А то журналісти говорять, що немає свободи слова».

«Не думаю, що Президент і ПР заборонятимуть говорити цю правду на весь світ, що Тимошенко сприяла нагнітанню паніки стосовно пандемії», - заявив Чечетов.

Екс-міністр охорони здоров'я, народний депутат України від фракції КПУ Юрій Гайдаєв вважає, що за паніку на тему свинячого грипу «повинні відповісти ті люди, які працювали в Міністерстві охорони здоров'я, - це перше». «Друге - повинні відповісти ті, хто обгрунтовував необхідність цієї страшної кількості закупівель того ж Таміфлю і всього іншого, причому не завжди за нормальними цінами, - зазначив він. - З цим треба розбиратися. І цим повинні займатися не медики, а компетентні органи. А для того, щоб не допустити в майбутньому таких маніпуляцій, треба зробити так, щоб політики і медики не були тісно зв'язані».

В контексті останніх заяв, зроблених ПАРЄ, відчуваєш себе тричі обдуреним, це ще одна революція після «помаранчевої», яка брутально нажилася на українцях, використавши їхню довіру. Після подій 2004-го багато хто казав: «Ні. Мене більше не взяти на гачок». Та виявилося, ті, хто свого часу за інерцією тримав владне кермо були майстрами з викачування грошей із кишень співгромадян.

Перше запитання до ВООЗ, чи не виглядатиме згодом ситуація як у казці про пастуха-жартівника, у якого у підсумку вовки все ж поїли овець. Адже якщо справді,. не доведи Боже, виникне серйозне захворювання, яке вимагає миттєвої реакції, то люди можуть просто махнути рукою, мовляв, одного разу вже обпеклися, тепер – не дочекаєтеся.

Другий удар по довірі українців нанесли власні ж гравці, себто політики, які на той час тримали владу у руках. Пригадайте, адже історія з пандемією виникла у розпал фінансової кризи, до того ж у розпал президентських виборів в Україні. Ми не будемо аналізувати, чим керувалися люди, які ініціювали цей фарс у світі, що ж стосується України, то тут ситуація дедалі більше вимальовується. Вибори вимагають чималих грошей і навіть при усій своїй впливовості Юлія Тимошенко не могла назбирати їх стільки, щоб оплачувати тисячі бігбордів по містах України, фінансувати концерти дорогих виконавців і ще масу іміджевих проектів, розрахованих лише на передвиборчий період. Якщо розподіл коштів виділених на боротьбу з неіснуючою хворобою все ж буде проконтрольований, то «нагора» може виплисти доволі багато цікавих фактів, пов’язаних із «бурхливою діяльністю» попереднього уряду. Адже дотепер невідомо, куди поділася частина коштів виділених на препарат «Таміфлю». Як відомо, за призначенням була використана лише невелика частина коштів, решта зникла у невідомому напрямку.

Це лише один бік паніки, яка виникла у зв’язку зі «свинячим грипом. Ніхто зараз не порахує, скільки викачали з українців недобросовісні фармацевтичні установи та компанії. Пригадайте лишень історію з оксоліновою маззю, яку купували по п’ять тюбиків втридорога, або іншими препаратами, які «до епідемії» коштували мало не вдесятеро дешевше. А ми стояли в чергах, «замасковані» і переповідали страшні історії почуті по ТБ, радіо, прочитані в газетах. «Там померла вагітна жінка, а там на світі не стало дитини, а там…» і таких оповідок було чимало і навіть хвороби, які не мали стосунку до надуманої хвороби записували на її рахунок, для контрольного пострілу «в розхитаний інформаційною навалою мозок споживача ліків», які для нього «турботливо» придбала тодішня влада. Байдуже, що низка країн від нього відмовилася, на нас новомодні препарати тестували без докорів сумління. Навіть вагітними не гребували. Лише добросовісні медпрацівники радили пацієнткам пересидіти вдома і не труїти себе та плід хімічною гидотною.

На завершення, хотілося б висловити сподівання, що у тій справі все ж буде поставлена крапка. Адже естафета фобій від пані Тимошенко не припиняється і донині, та чи варті вони уваги після багатомільйонної афери з міфічним «свинячим грипом».