Якою буде ця програма, в чому її особливості і що вона дасть в перспективі?

Чому ріст тарифів неминучий?

Сьогодні, коли ми констатуємо факт підвищення тарифів на газ і на всі послуги, де є газова складова, у кожного виникає природне питання – чому? Невже не можна було обійтися без підвищення, адже ціни і так «тиснуть». Це правда, як і те, що ні суспільство, ні економіка не в змозі довгий час існувати в умовах подвійних стандартів і диспропорцій. Цінова політика на ринку газу у нас довгий час велася таємно, договори прописувалися непрозоро, та і взагалі, питання ціни на газ залишалося, в основному, питанням політичної кон'юнктури, що неминуче повинно було залишити всій відбиток. Довго «заговорювати» такі проблеми економіка не дозволяє і все одно непопулярні для населення цінові регулятори повинні були включитися для вирівнювання існуючих перекосів в ціні на газ. Адже рано чи пізно, людям потрібно знати правду. А вона така, що країна споживає 60 млрд. кубометрів газу в рік, з яких всього лише 20 млрд. – газ власного виробництва. При цьому, 30 млрд. кубів газу в рік витрачають промислові підприємства, а 10-15 – підприємства теплокомуненерго. Як бачимо, свого газу зовсім не достатньо. Ціна на вітчизняний і дорогий імпортний газ - різна. Наш газ до цих пір коштував 872,78 грн. (близько 90 доларів) і для підприємств теплоенергетики ця цифра не переглядалася з 2008 року. При цьому його собівартість складала 130 доларів. Ось, власне, в цьому і проблема, що різницю в 40 доларів за кожну тисячу кубів використаного споживачами газу доплачувала держава. Причому, вона компенсовувала різницю в ціні на газ на рівних для всіх умовах – і мільйонерові і бідному пенсіонерові. Мимоволі напрошується питання, а, власне, чому? Хіба однаково наповнена кишеня старенької бабусі і власника «Мерседеса»? Хіба мільйонери в Кончі-Заспі і бідні пенсіонери знаходяться у нас в абсолютно рівних перед державою умовах? Крім всього, в суспільстві вже склався і середній бізнес-клас достатньо заможних людей, які цілком здатні платити за себе самостійно, а не жити за рахунок держави. Чому в таких умовах, та ще в економічно складний час держава повинна дотувати споживання газу всім? Невже в цьому полягає соціальна справедливість?

Тому рішення уряду про те, що слід диференціювати ціну газу залежно від рівня доходів сімей і у зв'язку з цим використовувати програму субсидій, є цілком соціально і економічно обґрунтованим.

Та і в усьому світі вважають систему субсидій, найбільш справедливою, ніж систему безадресних дотацій.

Правда, дехто говорить: «Де ж логіка, якщо однією рукою уряд дає соціальну допомогу, а іншою буде забирати її у вигляді підвищених тарифів на житлово-комунальні послуги?» Якраз логіка в цьому є, і вона полягає в тому, що такий підхід дозволить захистити житловими субсидіями небагатих і одночасно змусить небідних обходитися без дотацій держави.

Звичайно, таке рішення подобається далеко не всім, особливо обурюється опозиція: Юлія Володимирівна гнівається, екс-міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко вибухнув критикою. Забули напевно, як голосно кричали про реформи і прориви в усіх напрямах, а в результаті після себе залишили лише одні борги?

Опозиція стверджує, що це рішення ухвалене на догоду вимогам МВФ. Але ж при цьому добре знає, що МВФ ніколи не був суб'єктом договорів, ця організація може тільки за допомогою своїх фахівців вивчати ситуацію, аналізувати і давати виключно рекомендації. Не більше. Хоча, висновки МВФ завжди такі, що над ними варто задуматися.

Як держава зможе захистити населення?

Відповідно до рішення уряду, з 1 серпня цього року майже мільйон українських сімей оплачуватимуть за житлово-комунальні послуги в межах, встановлених програмою субсидій. Для сімей, в яких є працездатні особи, поріг для надання субсидій знижено з 20% до 15%, а для непрацездатних (пенсіонери, інваліди, діти) – з 15% до 10%. Таким чином, ніхто в країні не платитиме за рахунки газу, тепла і електроенергії більше 15% чи, відповідно, 10% від свого сімейного доходу.

Але чи зможуть державні субсидії адекватно захистити людей? Це питання сьогодні хвилює багатьох. Згідно з отриманими даними, правом на субсидію при оплаті послуг ЖКГ на сьогодні користуються тільки близько 200 тисяч сімей. Тепер кількість учасників програми субсидій суттєво збільшиться і таких сімей в країні буде більше мільйона. При цьому право на отримання субсидій буде поширюватися не тільки на сім'ї з мінімальними доходами до рівня прожиткового мінімуму, але охопить і громадян з доходами до 2500 грн. Практично близько півтора мільйона сімей в Україні будуть мати право на отримання субсидій в різних розмірах. А якщо до них додати ще 4 млн. сімей, у складі яких є пільговики, що мають право на зниження оплати за комунальні послуги, то це майже 32% від 17,1 млн. сімей в Україні.

Таким чином, сьогодні в Україні значно удосконалюється система соціального захисту в умовах підвищення тарифів. Міністр праці та соціальної політики України Василь Надрага вказує на такі суттєві нововведення.

Умови надання субсидій будуть покращені

Перше, чим відрізняється ця програма, - це покращення умов надання субсидій. Буде знижений поріг надання субсидій. На їх отримання можуть розраховувати широкі верстви наших громадян. Наприклад, якщо сім'я із двох пенсіонерів має сімейний дохід у вигляді пенсії на рівні 2 тисяч гривень, то така сім'я не платитиме більше 200 грн. за комунальні послуги. Якщо, наприклад, до 1 серпня 2010 року, при зарплаті 2,5 тис. грн. за газ, тепло і світло людина платила не менше 500 грн., то сьогодні вона матиме право оплатити 375 грн. і так далі. Як результат, субсидіями будуть охоплені додатково ще і ті сім'ї, які раніше не попадали в програму субсидій. До речі, на субсидії мають право й ті сім'ї, у яких є заборгованість за квартплату.

Умови отримання субсидій будуть спрощені

У попередні роки для отримання субсидій громадянам потрібно було зібрати до 7 довідок: з водоканалу, міськгазу і т.д. Тепер ці дані надаватимуть підприємства комунальної сфери на запит управлінь соціального захисту, тобто схема серйозно спрощується. Перелік основних документів, необхідних для надання субсидії буде невеликий:

1. Заява на субсидію;

2. Декларація про доходи та майновий стан;

3. Працюючим треба буде ще принести довідку про доходи.

Таким чином, виходить, що для отримання субсидії будуть потрібні всього три документи. А для сімей, що складаються з непрацездатних громадян (пенсіонерів), - тільки два: заява і декларація про доходи та майновий стан. Як бачимо, уряд суттєво мінімізував всі бюрократичні процедури. Наприклад, якщо раніше анкета, яку треба було заповнити при оформленні субсидії, складалася з 4 сторінок, то тепер це буде всього 5 питань на 1-ій сторінці. Більше того, з метою максимального спрощення і скорочення термінів для реалізації програми з субсидій, бланки анкет будуть вже в серпні розіслані на 7 адреси мільйонів наших пенсіонерів і людей, які потребують соціальної підтримки держави. Всі вони можуть скористатися своїм правом на житлові субсидії. Одночасно буде скорочений термін оформлення субсидій. До речі, працівникам соціальних служб Міністром Василем Надрагою поставлено завдання максимально допомагати в оформленні документів, якщо люди до них звернуться з таким проханням. Крім того, співробітники соціальних служб будуть приходити та допомагати в оформленні субсидій тим, хто не в змозі пересуватися, хто хворий і т.д.

Уряд поставив завдання до вересня, коли люди почнуть отримувати перші платіжки за серпень з новими тарифами, надати державну підтримку всім, хто її потребує. Часу зовсім небагато, особливо враховуючи гарячу пору відпусток. Але, тим не менше, важливо, як говорить Прем'єр-міністр України Микола Азаров, дійти до кожної квартири в місті, до кожного будинку в селі, до кожної конкретної людини, все пояснити, спростити до мінімуму зайві бюрократичні процедури і допомогти громадянам оформити субсидії. Саме для цього сьогодні широко і відкрито інформується суспільство про всі умови оформлення субсидій.

Ця програма вперше в Україні стане такою доступною і всеохоплюючою.

Що ми отримаємо в результаті?

Головний результат від реалізації програми субсидій - те, що будуть збалансовані колосальні цінові і економічні перекоси, допущені владою попередників.

Буде наданий соціальний щит людям, для яких підвищення ціни на газ стане чутливим.

Відкривається можливість проведення нагальних реформ всієї системи житлово-комунального господарства. Варто припустити, що реформа ЖКГ, про яку так багато і довго говорять, і яка до цих пір «топчеться» на місці, знайде динаміку реалізації. І тарифна політика в цьому контексті – всього лише один з інструментів загальної реформи.

Ніхто з соціально незахищених верств населення, а також сім’ї з середніми достатками не повинні постраждати.

Фактично за рахунок зваженого і раціонального рішення держава отримає можливість одночасно і економити фінансові ресурси, і виплачувати ефективну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, створюючи надійний фундамент для реформування житлово-комунального господарства.

Сергій Александров,

Прес-служба Міністерства праці і соціальної політики