Нещодавно у всьому світі, і в Україні зокрема, відзначали сумну дату - Всесвітній день пам’яті людей померлих від СНІДу. 

     Щодня ця страшна хвороба забирає чималу данину життів. В Україні зареєстровано понад 100 тис. ВІЛ-інфікованих осіб. Щороку діагностується близько 4 тис. нових випадків захворювання на СНІД. Лише на Волині на обліку у медиків стоїть 2,5 тисячі ВІЛ-позитивних осіб. У 1996 році співвідношення хворих було таким: одна інфікована жінка на 7 чоловіків. Нині співвідношення зрівнялося. Переважно, це молоді люди, віком від 18 років. Частка таких інфікованих складає 89 %. «Смертність від ВІЛ/СНІДу в Україні є неприпустимо високою, - вважає Віце-прем’єр-міністр України Володимир Семиноженко,і додає, що з 1987 року в нашій країні від СНІДу померло понад 18 тис. осіб. На його думку, держава має докласти максимум зусиль для того, щоб істотно скоротити смертність від СНІДу – «щонайменше удвічі до 2020 року».

     «Маємо забезпечити хворих необхідним лікуванням і зупинити епідемію СНІДу в Україні. Попередня влада заклала міну уповільненої дії, підпиcавши меморандум про приєднання України до СОТ на відомих умовах. Тепер Україна позбавлена права закуповувати антиретровірусні препарати генеричних форм, які є значно дешевшими, ніж запатентовані. Це ставить під загрозу життя щонайменше 20 тис. хворих на СНІД, які внаслідок цього можуть бути позбавлені лікування», - заявив Семиноженко.

     Віце-прем’єр-міністр вбачає вихід з ситуації у видачі так званих примусових ліцензій на виробництво антиретровірусних препаратів в Україні.

     «Вітчизняні фармацевтичні заводи мають усі технологічні можливості розпочати виробництво АРВ-препаратів. Прийнявши відповідне рішення, ми виведемо державну політику у сфері протидії ВІЛ/СНІДу на новий рівень ефективності. Ми маємо зробити все необхідне, щоб врятувати українське суспільство від небезпечних хвороб – силами власної промисловості і науки», - підсумував В.Семиноженко.

     Втім, головною пігулкою, яка може зупинити поширення СНІДу залишається виховання молоді.

Про хворобу тисячолыття та способи боротьби з нею ми поспылкувалися із головним лікарем обласного центру з профілактики і боротьби зі СНІДом Оленою Макаренко.

      - Як ви вважаєте, в чому полягає проблема СНІДу?

      - Це передусім соціальна проблема. Проблема незайнятості і безперспективності майбутнього, труднощі з працевлаштуванням. Деякі находять собі вихід у наркотиках. Хоча можна сказати, що так хвороба розпочиналась. На сьогодні розповсюджувачами хвороби є цілком благополучні прошарки населення, які спочатку інфікувались від споживачів наркотиків, а потім передавали хворобу партнерам.

     Для порівняння наведу вам цифри цього річ статевим шляхом заразилося 40% від загальної кількості, і лише 20% - отримали СНІД через наркотики. Та й то ми думаємо, що частина із наркоманів уже були хворими, просто тільки зараз в силу певних обставин хворобу вдалося виявити, оскільки раніше їх просто не вдавалося обстежити.

     Хочу зауважити, що це процедура абсолютно безплатна і добровільна. Хоча собівартість цього дослідження дуже висока, приблизно 55 гривень. Але країна взяла на себе таке зобовязаня і виконує його. Область постійно закуповує тест системи за кошти з обласного та місцевого бюджетів. Протягом минулого року обстежилися 107 тисяч волинян. Тішить те, що кількість бажаючих обстежитись постійно зростає, але в той же час зростає кількість вивлених ВІЛ-позитивних.

     

       - Який основний метод боротьби з хворобою ви хотіли б виділити передусім?

      - Тільки широченна інформаційно=освітня робота, щоб люди знали яким чином вберегтися. І заклик до моралі, щоб люди переоцінили власні цінності. Думаю, ви розумієте що я маю на увазі. Статева революція стрімко розпочалася у нашій країні на початку 90-х і зараз з кожним роком набирає обертів. Молоді люди починають зустрічатися і обов’язковим атрибутом відносин чи не з першого дня є статеві стосунки. Потрібно пояснювати дітям такі речі у сім'ї, в школі, адже молодь часто плутає кохання з сексом, а потім може розплачуватися за таку легковажність не лише хворобами, що передаються статевим шляхом, а й розчаруваннями.

     Коли я була студенткою медінституту, то нашій групі сифіліс показували «по-блату». Щоб наочно продемонструвати як виглядає хвороба. Нас для цього водили у спеціальне закрите відділення і показували. Я хочу сказати цим, що такого розповсюдження хвороб, які передаються статевим шляхом не було. Зараз це не рідкість. Просто відвідайте шкірно-венерологічний диспансер і лише протягом дня можна побачити не одну людину з подібними проблемами.

     У Європі уже звичною є практика дошлюбних обстежень і не лише дошлюбних. Партнери переконані, що обстеження аж ніяк не приниження, а про здоровя партнера, адже любов великою мірою полягає саме в цьому. Чи поширюється така практика серед наших молодят? У нашому новому законодавстві є такий пункт, де зазначено, що радимо подружнім парам пройти тестування на хвороби які передаються статевим шляхом до одруження. Наші працівники незважаючи можливо на брак часу ходили на занятя, які проводять перед нареченими напередодні церемонії, розповідали про СНІД, пропонували обстежитись. Жодна пара не прийшла. Вони щасливі, вони літають десь у хмарах і абсолютно не задумуються над такими речами. Лише потім це може проявитися. Наприклад, за спиною у жінки не багато статевих стосунків, наприклад два партнери, з одним не склалося, з іншим не склалося, а за третього вийшла заміж, а з тих двох вже був хтось ВІЛ-позитивний і «нагородив» її цією хворобою. І ось вона вагітніє, а у нас в країні є програма профілактики вертикального шляху передачі хвороби від матері до дитини. Згідно з програмою всі вагітні проходять обов’язкове обстеження на ВІЛ-інфекцію. Таким чином деякі жінки лише завагітнівши дізнаються про те, що є інфікованими. Хоча, якщо жінка буде виконувати усі вказівки лікаря, то дитина у переважній більшості випадків народжується здоровою. У цій сфері медицина досягла значних успіхів. Та все ж у цьому контексті хотілося б ще раз закликати бути розсудливими і розуміти, що від вашої пильності залежить здоров'я близьких вам людей.