Ну ось і закінчилося літо. З ним пішла аномальна спека. А наслідки залишилися: експерти всерйоз заговорили про ризик світової продовольчої кризи. Під цю справу почався сезонний ріст цін на продукти харчування, який в Україні збігся з підвищенням ціни на газ. Для уряду Миколи Азарова настав час самого важкого соціального випробування. Потрібно перекрити зростання цін субсидіями та компенсаціями, щоб в кінцевому підсумку бідні перестали платити за багатих. Як повідомив перший заступник міністра з питань житлово-комунального господарства Григорій Семчук, збільшення тарифів на теплопостачання після підвищення вартості газу в середньому по Україні складе 29,7%. За його словами, середній тариф на опалення зросте по країні на 82 коп. за 1 кв. м площі, а гарячої води на 4,28 грн. за 1 куб. м. Але немає лиха без добра. Зараз субсидія нараховується, якщо оплата житлово-комунальних послуг перевищує 20% сукупного доходу для працездатних громадян, і 15% - для непрацездатних. Після підвищення цін планка знижується до 15% - для працездатних і 10% для непрацездатних. Таким чином, як не парадоксально, бідні від підвищення цін виграють: витрачати на квартплату вони будуть менше, ніж раніше. 30 серпня Верховна Рада прийняла постанову «Про соціальний захист населення у зв’язку з формуванням тарифів на газ та житлово-комунальні послуги». Згідно з цим документом, пропонується ввести спрощену систему призначення житлових субсидій, включаючи оплату за газ. Громадянам більше не треба простоювати в чергах, збираючи довідки, скажімо, про склад сім’ї та вартості комунальних послуг. Вже призначені субсидії будуть перераховані автоматично, виходячи з витрат кожної сім’ї на оплату житлово-комунальних послуг, включаючи оплату за газ і пічне побутове паливо. Крім того, передбачається зменшення розміру обов’язкової оплати за житлово-комунальні послуги, включаючи оплату за газ, з 15 до 10% середньомісячного сукупного доходу для сімей, що складаються з пенсіонерів, інвалідів та дітей до 18 років, а також з 20 до 15% для інших сімей, у складі яких є працездатні громадяни. Відповідні документи виконавчої влади вже начебто підписані в Кабміні. Очевидно, що влада прийняла кинутий їй соціальний виклик. Але чи зможе вона профінансувати 1,5 млн. субсидій у пакеті із забезпеченням комфорту при їх оформленні - це ключове питання, яке турбує зараз широкі малозабезпечені маси. «Люди старшого покоління побоюються, що для оформлення документів знову доведеться стояти в чергах і непритомніти, як це було з Юліною тисячею». Тому дуже важливо, щоб механізм оформлення субсидій був комфортним для людини, - говорить директор економічних програм УЦЕПД Василь Юрчишин. - Разом з тим в автоматичному переоформлення субсидій теж є свій мінус. Бо заможна людина може побудувати розкішний особняк, а оформити його на пенсіонера з мінімальними доходами. Адресність та контроль у наданні пільг - ось дійсно та формула, яка дозволить зробити систему державної допомоги малозабезпеченим ефективною і прозорою. Але я поки не бачу, щоб система радикально змінювалася ... ». Те, що над питанням модернізації системи пільг в уряді думають, видно з окремих дискусій на цю тему. Так, міністр економіки Василь Цушко виступає за монетизацію пільг, а міністр праці та соціальної політики Василь Надрага вважає її недоцільною. За його словами, більш принциповим є бажання держави надати адресну допомогу нужденним. Прем’єр-міністр Микола Азаров у свою чергу натякнув на майбутню інвентаризацію наявних пільг і підвищення їх прозорості. «Давайте дивитися правді в очі - коли відбувається невідповідність декларацій реальним механізмам і діям, ми самі на собі відчуваємо, що насправді ніяких пільг немає», - сказав він. Втім, головним чинником, який компенсує подорожчання газу, повинні стати не субсидії малозабезпеченим, а підвищення пенсій і зарплат. Уряд виконує свою передвиборну обіцянку і підвищує розміри прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком і посадового окладу першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки двічі цього року: з 1 жовтня і з 1 грудня 2010 року. Це передбачено законом «Про державний бюджет України на 2010 рік». Але так влаштована людська натура, що підвищення зарплат і пенсій сприймається як належне, а подорожчання комунальних послуг та продуктів харчування - як цілковите неподобство. Разом з тим зупинити світову тенденцію до зменшення запасів продовольства (що не може не позначитися на цінах) український уряд не може. Як і перешкодити жорсткій посусі і глобальному потеплінню. «У всьому світі йде зростання цін на сільськогосподарські культури. Найбільше подорожчання чекає пшеницю і ячмінь. Аналогічні настрої з м’ясо-молочними продуктами», - говорить експерт Українського клубу аграрного бізнесу Роман Сластьон. За його словами, світова тенденція така, що не несуттєво подешевшати може лише цукор. І то великі виробники будуть намагатися утримати ціну на нього навіть штучно. Прогноз урожаю кукурудзи і соняшнику - теж не така втішний, як хотілося б. Очікується, що виробництво буде менше, ніж у минулому році. Тому ціни на ці культури навряд чи впадуть. Єдине, що повернеться до реальної цінової позиції, каже Роман Сластьон, це гречка, продажі якої зараз перебувають на піку ажіотажу. Взагалі, ситуація з гречкою змусила Кабмін потурбуватися про зміну всієї системи відносин в аграрній сфері. Міністерству агрополітики вже доручено підготувати рішення, які могли б скоротити кількість посередників у ланцюжку «від лану до столу». Це «здує» штучно накручені ціни мінімум на чверть. Адже чому у нашого села ніколи не буває грошей? Тому, що у вартості хліба частка власне селян коливається від 5 до 10%. До 20% - це «логістична націнка» зернотрейдерів, 20-30% - переробка та понад 35% - торгівля. Саме торгівля має можливість мобільно реагувати на кон’юнктуру ринку, підвищуючи і знижуючи ціни в залежності від різних факторів, у тому числі і суб’єктивних. Ситуація з гречкою - це ще один кон’юнктурний ажіотаж. Хвиля споживчої паніки прийшла до нас з Росії. Там популярна крупа повністю зникла з продажу в цілому ряді областей за лічені дні. Природно, в інших регіонах її почали продавати на 50-60% дорожче. Дехто з російських політиків, наприклад голова комітету Держдуми з праці і соціальної політики Андрій Ісаєв, запропонував ввести соціальні продовольчі талони на гречку для незаможних верств населення. Одночасно, щоб уникнути дефіциту, російська влада вирішила закупити гречану крупу в Китаї. Однак поки одні російські трейдери добиралися до Піднебесної, інші уклали контракти ближче - в Україні. За прогнозами експертів, ми зможемо зібрати від 150 тис. до 180 тис. тонн валового збору. До 20% врожаю піде до Росії. Решти вистачить, щоб сяк-так наситити ринок. По суті, Кабміну потрібно протриматися зовсім небагато: як тільки врожай нинішнього року буде зібрано та перероблено, гречана крупа з’явиться на полицях у звичній кількості. Коштуватиме вона, на думку Романа Сластьона, близько 10 грн. Деякі експерти називають ціну у 8 грн. Однак виникає ще одна дилема: чи варто компенсувати малозабезпеченим підвищення цін? І якщо так, то як: індексацією доходів або шляхом стримування цін на соціально значущі товари? «Те, що захист малозабезпечених має бути, це безперечно, - вважає Василь Юрчишин. - Так, урожай в нинішньому році менше, ніж у минулому. Але я впевнений, що засіки Батьківщини не порожні. Резерви за основними товарними групами знаходяться в належному стані. Тому цінового шоку на продовольчому ринку не повинно бути апріорі. Як надходити, коли ціни на окремі групи товарів різко піднімаються? З одного боку, я не бачу нічого поганого, якщо для бідних буде введена система адресної допомоги. Не обов’язково талони, як пропонують росіяни. Це можуть бути цілеспрямовані доплати. Але мінус такої позиції, що держава активно не реагує на зміни цін, хоча воно має визначати ситуацію на ринку. Якщо ціни вийдуть на новий рівень, вони назад не повернуться. Динаміка інфляції зросте. А своєчасне проведення інтервенції дозволить уникнути дефіциту продукції. Люди зрозуміють, що немає сенсу нервувати і запасатися про запас. У всьому світі психологічний чинник відіграє відчутну роль. Але в країнах колишнього СРСР - це вирішальний елемент інфляційного тиску. Наші люди самі себе накручують. Ось десь тут і треба шукати рішення ... ».
Ну ось і закінчилося літо. З ним пішла аномальна спека. А наслідки залишилися: експерти всерйоз заговорили про ризик світової продовольчої кризи. Під цю справу почався сезонний ріст цін на продукти харчування, який в Україні збігся з підвищенням ціни на газ.