Ця музична прелюдія дуже яскраво демонструє психологію не лише людей творчих, а загалом тих, для кого протест – це спосіб життя і, зрештою, виживання.

Коли ситуація в країні поволі починає стабілізуватися, політики, для яких протест є життєво необхідним почали сходити з дистанції. Звичайно, втрачати інформаційний простір для них означає забуття, а тому прецеденти створюються миттєво і що називається «з пальця».

Не має жодного дня, щоб прибічники Тимошенко і вона сама не каламутили воду. Причому провокатори від розпорошеної опозиції оперують лише емоціями. Коли доходить до запитань про факти і конкретику, знову в хід йдуть емоції. Навіть студент першокурсник психологічного факультету скаже вам, що це ніщо інше як банальна тактика захисту.

На Волині теж є команда «протестантів», які час від часу роблять міні-шоу, щоб нагадати про своє існування. Зокрема, нещодавно Волинська організація «Свобода» проводила пікет перед стінами ОДА на знак протесту проти приїзду президента Росії. Є навіть резолюція, як результат їхнього зібрання. У ній формулювання завдання мітингу викладене в майбутньому часі «Янукович може здати інтереси України». Тоді в принципі мітингів можна запланувати на рік вперед, а приводи знайти для генераторів смути буде не важко.

«Репресивна система режиму Януковича цілеспрямовано працює проти активістів Національної опозиції». По-перше, де пан Вітів, який був організатором акції, бачить репресії? Якби вони були, то він би не те що не видавав резолюції і мітингував напроти державної установи, він би навіть вийти за двері штабу не встиг. Це називається репресіями. Хоча, досить часто бажане видається за дійсне. У демократичному суспільстві важко бути оригінальним, якщо єдина здібність, яку маєш – це скандальність.

Окремі політики заявляють, що членів їхньої родини почали репресувати. Зокрема, один із представників від БЮТ Андрій Парубій сказав, що його родичку хочуть притягнути до відповідальності за хабар у розмірі 2000 доларів. Тобто тепер на репресії «під шумок» можна скинути все: безгосподарність, хабарництво, розбазарювання бюджету тощо. А коли приходить час відповідати за скоєне – «підняти лапи» до верху і сказати заповітне слово «репресія». Одним словом – цирк.

Схоже саме таку тактику обрала опозиція, яка ще не так давно була при владі і встигла наробити чимало шкоди. В такому разі їм краще було б себе «саморепресувати» ще за часів свого правління.

Чому ані БЮТівці, ані НУНСівці, ані свободівці не згадували про репресії по відношенню до власного народу, коли Тимошенко «профукала» мільярди вторговані за «Криворіжсталь», чому мовчали, коли вона фінансувала з бюджету власну передвиборчу кампанію, мовчали, коли Тимошенко відкрито проголосила цензуру? Це репресії проти власного народу. А політиків сьогодні ніхто не репресує, їх просто змушують відповісти перед ошуканим народом за протизаконні дії. Зауважте, все тільки в межах Конституції.

«Ми не можемо миритися з тим, що режим Януковича пробує наводити нові порядки і в нас, на Волині, батьківщині УПА». Сказано голосно, а тепер по порядку, «режим Януковича» - визначення однозначно «стирене», як свого часу сказала пані Тимошенко. Про який режим говорить Анатолій Вітів? Режим – не передбачає такої свободи слова, яку має на сьогодні та ж «Свобода» чи інші політичні організації. Режим передбачає тотальне підкорення. Сьогодні недобросовісні політики просто використовують підміну понять - режим і порядок в державі. Президент Янукович вміло цей порядок наводить, причому відразу після складання присяги. Звичайно, що всі, кому зручно жилося у часі минулому будуть активно опиратися, питання в іншому, чи вигідний такий опір народові.

А народ, як показують соціологічні опитування, у хаосі не зацікавлений. Президентові довіряє 39,4%, Кабінетові Міністрів – 36,4%. Дослідження проводила Асоціація молодих політологів та політиків, в ході дослідження було опитано 398 лучан.

На ці цифри варто звернути увагу, оскільки стереотип БЮТівської області ламається вщент. Ці результати свідчать лише про одне – люди втомилися від політики і хочуть нормально працювати і заробляти, а всілякі мітинги, протести – це лише ігри політиків, які не задовольнили власних амбіцій і хочуть уникнути відповідальності.

Закликами з якими «Свобода» вийшла під стіни адміністрації носять характер підліткового протесту. Зазвичай, цю функцію на Волині виконують інші організації із войовничо налаштованими «юними орлами», не будемо тицяти пальцями, мабуть, усі зрозуміють, про кого йдеться.

«Вимагаємо денонсувати харківські угоди, не підписувати угод, які ведуть до знищення України, усунути від влади Табачника». Питання в тому, хто буде платити за газ по ціні у 350 доларів за тисячу кубів? Може «Свобода»? Питання риторичне.

Під усім викладеним вище можна підвести лінію і зробити один єдиний висновок. У каламутній воді і карась – щука. Тому каламутити ситуацію в країні вигідно окремим політичним силам. Зрештою і робиться все це на показуху, просто люди часто не бачать, що відбувається за кулісами, де «борець за правду» ходить по кабінетах ОДА і намагається загравати з посадовцями від «ворожої влади».

Світ театр, а політика – це серце цього театру, іноді навіть метри великої сцени можуть позаздрити такій грі на публіку.

Лариса Кузнєцова