7 квітня у стінах Верховної ради Президент України Віктор Янукович виступив із щорічним посланням до парламенту. В ньому він представив своє бачення поточної ситуації в Україні та світі й окреслив свої завдання, які стоять перед нами. Основний меседж Президента був про те, що наша держава потребує модернізації та докорінних реформ у всіх сферах економічного, політичного та соціального життя. Детальніше про це розкажуть начальник головного управління внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю обласної державної адміністрації, депутат обласної ради Андрій Мельник та Олег Батюк – доцент Волинського національного університету імені Лесі Українки, депутат обласної ради.

- Звернення Глави держави називається: «Модернізація України – наш стратегічний вибір». Очевидно вже з назви доповіді випливає,  підтвердження тому, що курс на реформи незворотній. Чи так це насправді?

А.М: Послання Президента України – це відкритий виступ і відкрита щира розмова. За роки становлення нашої держави накопичилось досить багато питань, які потребують спільного вирішення. Ситуація, яка наразі склалася в нашій державі є не тільки проблемою Президента, а всього українського народу. Тому тут повинна бути єдність і порозуміння. Адже клопітка робота – це запорука успіху і отримання того результату на який кожен з нас сподівається. Кожен громадянин повинен відійти від пересічного українця, а стати ключовою фігурою в цій системі. Саме при такому діалозі ми досягнемо позитивного результату. Модернізація передбачає весь комплекс і охоплює всі сфери нашого суспільного життя. По кожному напрямку потрібно буде втілити 21 реформу. Основним реалізатором цих реформ має бути як влада на місцях так і самі громадяни. Повірте, що органи влади зацікавлені в такому діалозі.

- Олеже Володимировичу, так чи інакше, звернення Президента це не є законодавчий акт, а для того щоб реалізувати будь-якої складності завдання необхідний інструментарій. Які шляхи будуть використовуватися в майбутньому для того щоб юридично легітимізувати усі ці наміри?

О.Б: В першу чергу хотілося б сказати, що Україна є правовою державою, і хотілося б щоб будь-які реформи проводилися на рівні нормативно-правових актів. Ми розуміємо, що будь-яка сфера, якої б ми зараз не торкнулися потребує модернізації, в першу чергу норм чинного законодавства. Це основне болюче питання, яке присутнє в усіх галузях нашої держави. Сутність полягає в тому, що розробка і прийняття на законодавчому рівні саме цих нормативно-правових актів дозволить виробити стратегію, тактику, конкретно приймати рішення, не боятися нести відповідальність за прийняті рішення. Ми відчули на собі те, що популізм ідей попередніх органів влади був спрямований на те, щоб лише гарно розказати, а ось приймати конкретні рішення і нести відповідальність за це ніхто так і не спромігся. Будь-які реформи повинні починатися з самого простого – фундаменту правового забезпечення.

- Президент констатував, що Конституція була полем політичної боротьби, і ті нові зміни, які вносилися характеризувалися недосконалістю, суперечливістю, неузгодженістю положень. Які ж напрями нового конституційного процесу є пріоритетними тепер для глави держави?

А.М: Останні вибори в яких нам довелося брати участь були побудовані на чинному законодавстві. Однак Конституція України стала тою розмінною монетою, якою почали спекулювати політики різних політичних таборів. Різне тлумачення Конституції дозволяло кожному доводити свою правоту, мотивуючи це тим що є різні порушення. Відповідно Президент бачить те, що є прогалини в чинному законодавстві, тому він як гарант Конституції виступив ініціатором тих змін, які необхідно було приймати.

- Є задум, що пропозиції конституційної асамблеї після їх схвалення Верховною радою можуть бути винесені на всеукраїнський референдум. Наскільки буде дієвим такий алгоритм прийняття Конституції?

О.Б: Будь-який законопроект повинен мати обговорення, тому що в Конституції визначено, що вони будуть прийматися як шляхом прийняття Верховною радою так і всеукраїнським обговоренням – референдумом. Питання, які стоять на порядку денному сьогодні – створення конституційної асамблеї сприймається досить позитивно. Президент Янукович коли йшов на вибори констатував, що він почує кожного. Звичайно референдум буде позитивним моментом. Хоче варто сказати, що європейські країни не часто приходять до практики проведення референдумів. Вони довіряють депутатам, яких обирають. Тому ми перш за все повинні довіряти один одному.

- В тексті послання Президента сам Глава держави каже, що більшість громадян не усвідомлює потреби в конституційній реформі, не розуміє її призначення, спрямованості, потенціалу. У який спосіб суспільству має бути донесена ідея конституційних змін, коли кожна людина розумітиме, що вона отримає в результаті її затвердження.

А.М. Всі новації в нашому суспільстві приймаються дуже болісно. Причина тут одна – неналежна поінформованість суспільства відносно того чи іншого питання.  Будь-яка ініціатива буде виноситись на всеукраїнське обговорення. Це повинна бути проінформованість у всіх сферах. Ми повинні бути ближче до людей і почути їх думку відносно того чи іншого питання. Президент закликає до цього діалогу. Основне завдання органів влади йти до людей, а не навпаки.

- Не менш важливою є реформа виборчої системи. Що на практиці може означати запровадження диференційованого прохідного бар’єру для виборів до Верховної ради, або ж навіть заборона формування виборчих блоків?

О.Б: Зараз це досить актуальне питання, оскільки зараз грядуть вибори до Верховної ради. Варто сказати, що повернення до змішаної системи на думку більшості юристів є досить позитивним. Чому?  Тому що ми повинні обирати не партію, а конкретних людей, які будуть дбати про інтереси людей. Партійний список – це список кандидатів, яких обрали без нас. Мажоритарні округи дають змогу конкретно визначити особистість, за яку б ми хотіли віддати свій голос. Суть заборони політичних блоків полягає в тому, що об’єднуватись заради того щоб пройти до Верховної ради неприпустимо. Спекулювати такими позиціями непотрібно, тому що люди розуміють, що в кінцевому результаті люди розуміють, що вони будуть звертатися до того депутата, якого вони знають. Тому уникнути тих проблем, які виникають в ході виборчих кампаній дуже просто – реформувати в потрібному руслі виборчий процес.

- Коли ми говоримо про виборчу систему, то бачимо, що в нас є конкретні пропозиції. От наприклад відмовитися від загальнонаціонального округу і натомість перейти до формування виборчих округів, які б не просто збігалися з межами областей, ай мали кількість мандатів прив’язаних до кількості населення, або ж навпаки ідея обирати мерів не абсолютною, а відносною більшістю. Наскільки ці ідеї можуть вписатися в наміри адміністративної реформи?

А.М. При спілкуванні з людьми, я зрозумів, що кандидат , який стає депутатом відривається від виборця, тобто втрачається це контакт. Тому пропозиція скасувати загальнодержавний округ є доволі правильною. Ми не можемо охопити своєю увагою велику кількість населення, ми повинні працювати на конкретній території. Принцип, який має бути закладений 225 округів і з кожного округу обирається один депутат. Змішана система, яка була апробована на місцевих виборах підтвердила те, що депутат, який пройшов по мажоритарному округу відчуває свою приналежність до того чи іншого округу. Запроваджена практика графіку прийому громадян депутатами, тому ця практика є досить актуальною. Кожен депутат від Партії регіонів несе відповідальність перед виборцями.

- Зрозуміло, що без справедливого правосуддя ніякі закони не працюватимуть, ніяка виборча система не допоможе. В 2010 році було розпочато судову реформу. Чи виправдали себе перші кроки? Які конкретні завдання треба зробити для розвитку дієвого антикорупційного контролю?

О.Б: В 2010 році суддівська влада отримала багато нових потрібних змін. Був ініційований новий закон про статус суддів. Позитивні зміни є, звичайно їх поки що небагато, але це лише початок.

- В зверненні Президента вказується, що бідність в Україні набула застійного характеру. Вона перетворилася на один з основних чинників соціального напруження. Дієва соціальна політика до останнього часу підмінялася різними пільгами, часто не підкріпленими бюджетним фінансуванням. Що потрібно змінити для подолання бідності?

А.М: Змінити можна все. З чим і виступив Президент України. Саме в модернізації всієї сфери суспільного життя і закладена основа. Саме реформи в кінцевому результаті повинні провести до достатку і благополуччя.