Днями почув чергову нісенітницю від прем’єрки щодо того, яким буде курс долара в недалекому майбутньому. Мовляв, за два-три місяці долар коштуватиме 6,3 гривні, тому що немає ні кризових, ні фінансових, ні економічних підстав для його зростання. Немає підстав для зростання долара, немає підстав для того, щоб люди бідували, і для безробіття немає підстав, тоді чому ж у нас стільки проблем у країні? Долар – зараз коштує 8,08 грн. Це факт. 

Мені нецікаво, що стало причиною такого швидкого занепаду. Я живу в країні з потужними господарськими ресурсами, але завдяки непрофесійним діям влади, їхній брехні про те, що кризи немає чи що ми її побороли, а також «завдяки» ілюзорним обіцянкам, якими самовіддано годує діючий гряд, – я не вірю в завтрашній день.

Тоді, коли надворі новорічно-різдвяні свята, а я копійку до копійки складаю, щоб на кутю вистачило, то що ж це за керівництво країни таке? Більш всього дратує, коли в рекламних агітаційних матеріалах Тимошенко і Ющенко в один голос кричать про свої досягнення за період після «майдану»! Які досягнення? Я вважаю, що фінансовий стан мого власного сімейного бюджету найкраще демонструє результат хазяйнування нинішніх урядовців.

Однак, повернімося до байки про вартість долара.

Невже Тимошенко справді вважає, що нас можна систематично безнаказано отак дурити? Сказала, що долар подешевшає з розрахунку, щоб я побіг здавати поки він ще по 8 грн? Уже так двічі було! Вона розказує, що Національний банк спеціально знизив вартість гривні на 64%, бо це така технологія по боротьбі з конкурентами. Я - не економіст за фахом, але на відміну від Тимошенко трохи орієнтуюся в основних питаннях фінансової схеми економіки. Якщо у 2004 році експорт в Україні перевищував імпорт, а сьогодні завдяки рішенням чинного уряду, імпорт перевищує експорт на 13 млрд доларів торгівельного обороту країни, банки отримані долари поспіхом переводять на рахунки закордон, то як же тоді гривня може подорожчати? Золото-резервний запас розтринькується на виплату газу, останні гроші вигрібаються з усіх рахунків, щоб виплатити людям зарплати й пенсії, то чи реально протягом двох-трьох місяців вирішити отаку плачевну ситуацію? Зрозуміло, що - ні!

Для чого тоді прем’єрка пустословить направо й наліво і на кого розраховані її оці балачки? Кожен українець прекрасно розуміє: те, що зараз відбувається з його країною – суцільна катастрофа! Люди зневірені у нинішній владі і шукають будь-яку причину для того, щоб з’явилася щонайменша надія в те, що держава зуміє викараскатися з такого скрутного становища. Майбутні вибори – це шанс для всього українського народу вплинути на подальший розвиток подій у своїй країні. Досить нас годувати брехнею. Я впевнений, що після виборів чинна влада таки переконається в тому, що громадяни України – НЕ Є НЕВІГЛАСАМИ.

Степан Старчук