 В будь якому демократичному суспільстві вибори вищих гілок державної влади - це право кожного громадянина проголосувати за ту політичну силу, чи політичного лідера, який їй подобається. В Україні правляча політична еліта з пафосом розмірковує про демократію українського суспільства, малює народу яскраве європейське майбутнє, а сама проводить політику подвійних стандартів та поділ народу на своїх та чужих, хороших та поганих.
Харизматичний політичний лідер Юля Тимошенко основою свого політичного стилю робить обіцянки людям, які практично не виконуються. Ми памятаємо її обіцянку виплатити всім вкладникам колишньго Ощадбанку СРСР 1000 гривень, ми памятаємо обіцянку перейти з 2008 року на професійну армію, ми памятаємо обіцянку отримувати з Росії газ за найнижчими в Європі тарифам, а в повсякденному житті 1000 гривень отримала менша половина вкладників, про професійну армію вже навіть ніхто не згадує. Юнаків як призивали так і призивають в армію, а з 2010 року ми отримуємо газ з Росії за найвищими у Європі тарифам. То деж Юлина правда в словах чи справах?
Перейду до ближчих нам, ковельчанам тем. Однією з нагальних потреб Ковеля є будівництво поліклініки, так як існуюча будівля поліклініки перебуває практично в аварійному стані. В 2007 році депутати Ковельської міської ради від Партії регіонів підняли цю проблему і перевели її у практичне русло. За активної роботи міського голови та допомозі народних депутатів України від Партії регіонів Уряд В.Ф.Януковича в бюджеті на 2008 рік виділив на будівництво поліклініки в Ковелі 8 мільйонів гривень. Дана норма була прийнята в першому читанні Верховною Радою. Але Уряд В.Ф.Януковича був змінений Урядом Ю.Тимошенко, яка з 2008 року почала хазяйнувати в Кабінеті Міністрів і почали відбуватися дивні речі. В другому читанні бюджету 8 мільйонів гривень на будівництво поліклініки в Ковелі зникли. Необхідно врахувати, що на виборах до Верховної Ради в 2007 році 65% ковельчан проголосували за Ю.Тимошенко. Особисто Ю.Тимошенко перебуваючи в Ковелі в ході передвиборчої агітації підписала з ковельською територіальною громадою угоду, що у разі перемоги на виборах вона виділить кошти на будівництво поліклініки в Ковелі. Ковельчани свою обіцянку виконали віддали свої голоси за Тимошенко, а вона їх „кинула” забравши гроші виділені Урядом В.Ф.Януковича.
То де ж Юлина „ правда”? Але це ще не все. В другій половині 2009 року приймається Постанова Кабінету Міністрів України про виділення 20 мільйонів гривень на будівництво поліклініки в Ковелі, це напевно щоб «реабілітуватися» перед ковельчанами напередодні виборів. Високі посадовці від БЮТу запевняють, що кошти обовязково до Ковеля дійдуть. Міська влада проводить тендери, визначає підрядників, розподіляє кошти яких немає. І що? 2009 рік закінчився, а кошти в Ковель так і не прийшли.
Ось вам ковельчани «Юлина правда», ось вам подяка за підтримку. А де ж Юлин демократизм до якого вона нас всіх закликає, де ж її правда?
Соратник по «помаранчевому майдану» В.А.Ющенко виявляється не дає їй працювати, а вся його команда корумпована. Основний конкурент на президентських перегонах В.Ф.Янукович суцільний негатив – це основний характер слоганів передвиборчої риторики Тимошенко. А де ж тоді бере кошти наша «газова принцеса», не маючи за душею ні копійки? На що вона живе, маючи шикарні наряди та розкішні особняки під Києвом? Чому її «товариші» по бізнесу сидять за гратами, одні в Росії, інші в Америці?
І найголовніше. Коли вже ця Юля припинить нас українців ділити на хороших і поганих. Коли вона зрозуміє, що всі ми діти однієї матері України? Що Конституція нашої держави надає нам право самим обирати, яку політичну силу підтримувати.
Мені довелося пройти через війну і там в Афганістані часто доводилось стикатися з ворогами. Але тут в своїй державі я ніколи не зможу сприйняти як ворогів своїх співгромадян тільки за те, що у них інші політичні переконання. Це їх невідємне громадянське право і я їх поважаю за особисті переконання.
Я не можу сприймати, коли «бруд» стає основою передвиборчої кампанії, коли заручником брехні політичного лідера стає народ. Вибори проходять, а ми залишаємося і християнська любов до ближнього повинна стати нормою суспільного життя. Формування громадянської ненависті рано чи пізно приводить політика до краху. Тому зараз, напередодні виборів звертаюся до всіх волинян, давайте не будемо брати від наших політиків найгірше. Давайте дискутувати, сперечатися, але не ворогувати. Наша сила в єдності, а не в ворожнечі. А хто цього не розуміє, нехай звернеться до історії нашого народу і з’ясує, де опинилися ті політики, що роз’єднали народ.
Депутат Ковельської міської ради чотирьох скликань
Володимир Матвєєв.
|