Про тісну співпрацю та своєрідну «любов» між бувшим «нашоукраїнцем» Гузем та «бютівцем» Шибою лучанам відомо досить давно, ще з періоду балотування останнього на посаду Луцького міського голови. Пригадується, цей час був скрутним для Богдана Павловича. Адже для того, щоб розпочати свою передвиборчу кампанію йому довелося добре ризикнути - взяти чималенький кредит в банку. Якби він не отримав почесного звання міського голови, то після цього, мабуть, в центрі Луцька біля Собору стояли «братчики» Гузя з дерев’яними скриньками із написом: «Пожертви для збанкрутілого Богдана Шиби».  Проте обійшлося.

Ігор Гузь тоді «не підкачав». Справно забезпечував Шибу «студентами-однодумцями», які за улюбленим виразом їхнього поплічника за «шматок ковбаси» (оскільки з фінансами було накладно) по шість-сім годин на день роздавали передвиборчі листівки Шиби з написом: «Відкрий Шибу – відчуй зміни». Люди на це звертали увагу, ще й зауважували: «Дайте і мені буклетик, бо  я саме вікна збираюсь замінити…». Поплутавши передвиборчу агітацію претендента на мери з рекламкою вікон гірко розчаровувалися, і миттєво викидали її. Ось така картина.

В прийдешніх виборах до місцевих рад Богдан Павлович, безумовно, буде подавати свою кандидатуру на посаду Луцького міського голови, з очікуванням перемогти за формулою: «Сценарій той самий, люди ті ж». Тільки кредит в банку вже не доведеться брати… Зрозуміло, чому…

Політична агітація пану Шибі за нинішніх умов звісно обійдеться «дещо» дешевше. Адмінресурс же під рукою,  «братчики» Національного Альянсу Ігоря Гузя на місці. Тільки тепер не ковбасою зацікавлюватиме, а, ймовірно обіцянками про посади, або грішми. Позичати їх немає потреби, фінресурс на вибори можна «виманити» з кишень лучан.  Для цього існує багато способів, наприклад, не виплачувати заробітну плату працівникам місцевого підприємства електротранспорту, заборгувати мільйони перед Державним комунальним підприємством «Луцьктепло»  та інше.

Не виключено на сьогодні й те, що Богдан Шиба в черговий раз може змінити свою орієнтацію, політичну і з «бютівця» стати «за українцем».

Щоб бути ближче до Шиби та активно займатися політичною діяльністю Ігор Гузь звільнився  з посади начальника відділу у справах сім’ї та молоді департаменту молодіжної політики міськради. Звісно, на державному місці вже встиг наростити собі «писка», бо ще кілька років тому був менш огрядним, а, можливо, так далося йому в знаки одруження. Втім, не зважаючи ні на що, молодіжна політика в місті як була в запущеному стані, так й лишилась, тільки набула більше націоналістичного забарвлення.  Наразі він - радник міського голови. Підтримують один одного на «бі-полярних» на сьогодні політичних тусовках. Ось так, наприклад, нещодавно Шиба був присутній на міській конференції партії «За Україну!». Там, мабуть, і зародився план, знову в одній зв’язці йти на вибори, адже мають життєвий досвід бігати із партії в партію заради своїх меркантильних інтересів.

Спостерігається на сьогодні і «непідробна» активізація роботи міської ради. За дивним збігом обставин, саме із наближенням виборів діючий міський голова активно заявляє про себе лучанам своїми справами. Прагнучи залагодити конфлікти міськради і підприємців, Богдан Павлович проводить на диво виважену політику примирення, залишивши відкриті звернення і перейшовши до практичних кроків. Це проявляється у рішенні про надання дозволу на використання протягом року ФК «Волинь» (Василем Столяром) стадіону «Авангард», передачі землі колишнього військового містечка Волинському національному університету імені Лесі Українки (Ігор Коцан) та про плани передати ТзОВ «Східно-Європейська енергетична компанія» (Олександр Кропива) підприємство ДКП «Луцьктепло», зустрічі з виборцями у приміщеннях ЖЕКів.  Погодьтесь неспроста, адже за цими людьми стоїть чисельний електорат.

Однак, чи вистачить цього, щоб повторно обійняти посаду міського голови покаже найближчий час.

Лучани на разі мають прекрасну нагоду двічі не наступити на одні й ті самі граблі. Згадуючи події 2006 року, після того як Богдан Шиба декларував свою програму, вони надіялись на краще життя. Однак позитивних змін у якості життя громади не відбулося, а суцільні негаразди. Зараз замість того, щоб готуватися до нового опалювального сезону і вирішувати інші проблеми, чиновницький корпус міської ради переймається передвиборчою кампанією діючого мера, що показує реальну роботу органу місцевого самоврядування.

Тож чи потрібен нам такий градоначальник? На це запитання міська громада висловить відповідь 31 жовтня, яка гадаємо, буде невтішною  для дискредитованих своїми справами, політикам.

Петро Стельмащук