Епопея навколо Податкового кодексу цілком прогнозовано завершилася прийняттям цього документа в новій редакції та підписанням його Главою держави. Здавалося б, на цьому влада може поставити крапку і продовжити рух до досягнення нових вершин.

Проте насправді, отримавши перепочинок після гарячої дискусії про майбутнє фіскальної системи держави, розумніше було б ще раз проаналізувати свої дії і кроки опонентів, інші перипетії, пов'язані з прийняттям кодексу, можливо, знайти помилки у власній поведінці з тим, щоб більше не повторювати їх надалі. Адже ситуація в країні така, що влада не може дозволити собі розкоші пробуксовувати на тих ділянках реформаторського шляху, які можна і потрібно проходити на одному диханні.

Перш за все, про хороше. Прийняття Податкового кодексу (Україна, нагадаємо, зробила це останньою з усіх країн колишнього Радянського Союзу) дійсно відкриває нову сторінку в розвитку вітчизняної економічної системи. Упорядкування безлічі законів і підзаконних актів, що регулюють питання оподаткування, потужний удар по тіньовому сектору економіки, фіксація чітко окреслених повноважень контролюючих органів - всі ці передбачені в кодексі кроки, безсумнівно, дадуть якісний імпульс для розвитку української економіки, поліпшать інвестиційний клімат нашої держави.

Перші позитивні наслідки введення в дію Податкового кодексу стане видно, звичайно ж, не сьогодні і не завтра. Однак наш Уряд, прогнозуючи стратегічні вигоди, які економіка отримає в результаті податкової реформи, вже сьогодні приступив до роботи над державним бюджетом на наступний, 2011 рік, за новим лекалами - з урахуванням положень нового кодексу. Що це означає для середньостатистичного громадянина нашої держави? Що до бюджету за рахунок податкових надходжень буде залучено більше коштів, а значить - збільшаться державні витрати на освіту, охорону здоров'я, комунальну сферу. Це - ті результати прийняття Податкового кодексу, які вже найближчим часом стануть видні кожному з нас.

Окремо в цьому зв'язку варто згадати про місцеві бюджети, які протягом останніх років обходилися «недоїдками» з центрального бюджету. Принциповий підхід Партії регіонів, спрямований на зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування, дозволить новообраним мерам, сільським, міським та районним радам не на словах, а на ділі - точніше, на власному бюджеті - відчути зміну ставлення до них з боку Києва. Місцевій владі, обраній на виборах 31 жовтня, в цьому відношенні пощастило непропорційно більше, ніж її попередникам ...

Проте неправильно було б промовчати про ті труднощі, які супроводжували прийняття кодексу. Як пізніше пояснив  Віктор Янукович, «на останньому етапі розробки Податкового кодексу в ньому проскочили кілька норм, що викликали протести частини підприємців». У центрі Києва виросло наметове містечко, представники малого та середнього бізнесу, що вийшли на Майдан Незалежності, активно вказували владі на слабкі місця і недоробки, якимось чином потрапили в прийняту парламентом редакцію документа.

І тут треба віддати владі належне: вона не відвернулася від протестуючих, а вступила з ними в спокійний, конструктивний діалог. Представники Уряду провели не один раунд переговорів з делегаціями від бізнесу, в наметове містечко на чай зайшли навіть Президент та Прем'єр-міністр. У результаті на кодекс було накладено президентське вето, а до парламенту - направлені поправки Глави держави відразу по одинадцяти напрямках. Після того, як Верховна Рада схвалила ці пропозиції, більшість питань, які хвилюють представників бізнесу, втратили актуальність, і наметове містечко в центрі столиці просто-напросто «згорнулося».

З одного боку, влада в даному випадку просто пройшла черговий тест на демократичність, показавши свою прихильність цивілізованих методів вирішення конфліктів, прагнення до діалогу з усіма сторонами, зацікавленими в прийнятті того чи іншого рішення. Не підвела і абсолютна більшість присутніх на Майдані підприємців. Вони продемонстрували такий же конструктивний підхід до вирішення спільних проблем і не піддалися на провокації з боку деяких політиків з опозиційного табору, які спробували очолити протести, загнати їх під свої партійні прапори, політизувати вимоги підприємців, які виражали цілком обґрунтовані економічні пропозиції на адресу влади.

Звичайно, все добре, що добре закінчується, однак тривожні симптоми, які виразилися у втраті окремими розробниками кодексу зворотного зв'язку з тими, для кого цей документ, власне, розроблявся, не залишилися непоміченими Главою держави. У неділю в ефірі телеканалу «Інтер» Віктор Янукович анонсував прийдешні кадрові висновки за підсумками епопеї з Податковим кодексом, і це - теж не може не викликати поваги: таким чином влада демонструє, що готова понести політичну відповідальність за свої дії навіть у тих випадках, коли допущені нею помилки були досить оперативно виправлені її власними силами.

Показово, що влада в особі Президента Віктора Януковича визнає: робота над «податковою Конституцією» країни триватиме й надалі. У тісній зв'язці з вітчизняним бізнесом Уряд буде працювати над усуненням тих недоліків, які, можливо, залишаються у фінальній версії кодексу - ідеальних документів, як відомо не буває в принципі. Додамо до цього, що у Глави держави є всі підстави розраховувати на те, що свої корективи у вітчизняне фіскальне законодавство внесе очікуване вже в наступному році зростання економіки. «Вважаю, що поліпшення економічної ситуації дозволить нам зменшити податковий тиск на бізнес», - сказав з цього приводу Віктор Янукович в інтерв'ю газеті «Сегодня».

Одним словом, прийняття Податкового кодексу - це ні в якому разі не привід для того, щоб почивати на лаврах. Адже це - лише один з перших кроків на шляху реформування і модернізації нашої країни, і звертати з цього курсу чинна влада аж ніяк не збирається. Вже найближчим часом на суд громадськості будуть винесені нові реформаторські документи, підготовлені командою Віктора Януковича: Житловий і Трудової кодекси, звід реформ пенсійної системи України. Влада прекрасно усвідомлює, що запропоновані нею кроки навряд чи викличуть одностайне схвалення в суспільстві: по-справжньому потрібні державі системні реформи взагалі рідко бувають популярними. Розуміють ініціатори реформ і те, що політичний капітал на критиці необхідних державі перетворень не забуде наростити частина вітчизняної опозиції, бездарно втратила шанс змінити країну на краще за свого перебування при владі, а зараз займається виключно горлопанством і спробами саботажу ініціатив Президента та Уряду.

Тим не менше, назвати всі без винятку реформи, які ініціює команда Януковича непопулярними, теж не можна. Сьогодні на порядку денному - вступ в дію пакету антикорупційних законів, покликаних завдати потужного удару по явищу, яке деякі експерти називають найсерйознішою загрозою національній безпеці України. Складно уявити, що не знайде підтримки у найширших кіл громадськості та ініційована владою адміністративна реформа: вже на першому етапі своєї реалізації вона призведе до значного скорочення рядів багатотисячної армії чиновників і бюрократів ...

Діюча влада усвідомлює, що Україна просто не має альтернативи шляху проведення радикальних перетворень у цілому ряді сфер життєдіяльності країни. Пройти цей шлях неможливо без постійного діалогу влади з громадськістю, без взаємної довіри влади та звичайних громадян країни, без взаємної відповідальності громадян і влади один перед одним, без загальної впевненості в правильності обраного нашою державою курсу. Відрадно, що події, що передували підписанню Віктором Януковичем фінальної редакції Податкового кодексу підтвердили: всі ці складові у України є в наявності. А це значить, що наша держава просто приречена на успіх!