Через суперечності, закладені політреформою 2004-го до Конституції, в управлінні державою панував хаос. Повноваження президента і прем'єра перетиналися, що вже саме по собі створювало грунт для конфлікту, який в останні два роки президентства Віктора Ющенка був підсилений його особистим конфліктом з Юлією Тимошенко. У результаті централізація влади була розбалансована: частина керівників регіонів орієнтувалася на президента, частина - на прем'єра, ще частина - на лідера опозиції Віктора Януковича. Те саме спостерігалося в центральних органах влади: прем'єр воював з міністрами, призначеними за квотою президента, в парламенті коаліція існувала лише на папері, а БЮТ, ворогуючи з президентом, по черзі привертав в союзники або комуністів, або інших, які голосували переважно за законопроекти, посилювали розкол у владі. 

Після формування пропрезидентської більшості в Раді і уряду Азарова, а також після скасування політреформи, в країні навколо Президента Віктора Януковича сформувався єдиний центр прийняття рішень. Це дозволяє оперативно працювати і здійснювати реформи, які потрібні суспільству. На регіональному рівні також сформована чітка владна вертикаль.

У консолідації управління державою президент домігся практично максимуму - особливо з огляду на стартові позиції, з яких йому довелося починати. 5 - балів

ДОСЯГНЕННЯ В ЕКОНОМІЦІ

До моменту приходу до влади Віктора Януковича економіка тільки-но почала виповзати з кризи, в ході якої в 2009 році ВВП впав на 15%. При цьому, зростання було вкрай нестабільним і міг обвалитися під вантажем бюджетних боргів та ціни на газ. В останні місяці свого правління уряд Тимошенко займав величезні гроші під величезні відсотки на внутрішньому ринку (казна була порожня), а ціна на газ, згідно з кабального договору Тимошенко-Путіна, до квітня 2010 року повинна була перевищити 330 доларів за тисячу «кубів», що викликало б зростання цін для промисловості в 2 рази, а для населення - в 3-4 рази. Можливостей перестрахуватися за рахунок закордонних дешевих кредитів також не було - з кінця 2009 року МВФ заморозив співпрацю з Україною. Доповнювали цю «картину маслом» повальна корупція і бардак у владі - бізнес просто не знав, з ким і за скільки домовлятися.

Януковичу вдалося швидко вирішити основні проблеми. З Росією в квітні домовилися про значне зниження цін на газ (хоча вона все одно залишається досить високою). З МВФ відновили співпрацю, а з іншими кредиторами домовилися про позики під низькі відсотки і на тривалий термін, чим уникли краху бюджету. Великий український бізнес, відчув впевненість у завтрашньому дні і приступив до інвестицій у виробництво. До кінця року прискорилось промислове зростання (багато в чому через вдалу ситуацію на наших експортних ринках). Прийняття Податкового кодексу, незважаючи на бардак перших місяців, в перспективі дасть позитивний ефект через зниження податків і виведення економіки з тіні.

Януковичу в 2010 році вдалося швидко вирішити базові проблеми української економіки. Тут він теж попрацював на «5» -  оскільки зумів залучити великі інвестиції з-за кордону. 5 - балів

Соціалка і РІВЕНЬ ЖИТТЯ

У ході кризи, з кінця 2008 року всі соцвиплати, зарплати бюджетникам і пенсіонерам були заморожені ( до того росли хоч і невеликими темпами починаючи з 2003 року). Щоправда, виплачували їх без затримки, але тільки завдяки тому, що уряд кидав на них гроші МВФ, платежі по Кіотському протоколу і робив короткострокові позики під скажені відсотки. Восени 2009 року був прийнятий закон про підвищення соціальних стандартів (у тому числі мінімальних зарплат і пенсій), але уряд Тимошенко відмовився його виконати.

На початку правління Януковича взагалі стояло питання про те, чи зможе уряд виплачувати навіть існуючі соціальні зобов'язання - бюджет порожній був. Але уряд зумів викрутитися з ситуації. Домовившись з Росією про зниження ціни на газ, він вивільнив ресурси бюджету для підвищення мінімальних зарплат і пенсій. А ось на значне підвищення зарплат всім бюджетниками і пенсіонерам (ті, які отримували пенсії і зарплати вище мінімальних) грошей вже не вистачило. Вони протягом року були збільшені дещо скромніше. Так само дещо скромніше (на рівень інфляції - 9%) піднімуть соцвиплати і в 2011 році. Виняток - значне зростання виплат при народженні дитини. Правда, спостерігається зростання зарплат і числа вакансій в приватному секторі - економіка все-таки виходить із кризи, хоча і не дуже швидкими темпами.

Януковичу вдалося не допустити зриву бюджетних виплат, не дивлячись важку бюджетну спадщину, яка дісталося президентові. 4 бали

ЄВРО-2012

До лютого 2010-го всі об'єкти чемпіонату Європи з футболу, за фінансування яких відповідає держава, перебували в зоні ризику УЄФА. Виняток становили лише стадіони в Донецьку та Харкові, побудовані або реконструйовані за рахунок приватних інвесторів.

Проблемними точками були донецький і львівський аеропорти, яким держава не забезпечувала належне фінансування. Ще більшою проблемою був НСК «Олімпійський», роботи на якому велися зі значним відставанням від термінів, поставлених УЄФА. Але найбільшою проблемою був львівський стадіон. Його будівництво повинен був фінансувати міський бюджет, однак гроші якщо і виділялись, то йшли невідомо куди, а на місці стадіону були лише котлован і палі.

У результаті все йшло до того, що в травні 2010 року УЄФА з чотирьох українських міст Євро-2012 в кращому разі залишив би два – Донецьк і Київ.

Уже до серпня 2010-го будівництво та реконструкція всіх об'єктів Євро-2012, зусиллями уряду і, особливо, віце-прем'єра Бориса Колеснікова, стали йти за плановими показниками. Зрушило з мертвої точки будівництво стадіону у Львові. Значно збільшилися темпи будівництва «Олімпійського», який повинен бути зданий влітку 2011 року. Найкраще свідчення того, що ризику втрати Євро-2012 через зрив термінів здачі об'єктів не існує - це те, що навіть опозиція про таку можливість не говорить. Правда, в останні тижні виник ризик втрати Євро-2012 через шантаж ФІФА, яка у конфлікті всередині Федерації футболу України зайняла сторону її президента Григорія Суркіса, але це питання вдалося врегулювати, відклавши питання про президента ФФУ до закінчення чемпіонату.

Євро-2012 - найуспішніший проект першого року Януковича. Щоправда, опозиція каже про завищену вартість об'єктів і непрозорою процедурою відбору підрядників. Але влада ці звинувачення не визнає, вказуючи, що в умовах цейтноту у часі всі цифри мінімальні, процедура відбору - оптимальна, хоча до неї і будуть підходити суворіше. 5 балів

ДЕМОКРАТІЯ І ПРАВА ЛЮДИНИ

До кінця правління Ющенка рівень громадянських свобод знаходився на позначці між демократією і анархією. Але стосувалося це лише зовнішніх проявів свободи - таких як свобода мітингів. Що стосується фундаментальних основ демократії, то вони порушувалися нерідко і дуже серйозно. Це стосується і незаконного розпуску парламенту в 2007-му, і незаконного нерозпуску парламенту в 2008-му, якого Тимошенко вдалося досягти бойкотом президентського указу в судах.

Порушенням демократії було і рішення Конституційного суду в 2008 році, коли дозволили, щоб у парламентській коаліції було менше 226 депутатів. Нарешті, використання Тимошенко адмінресурсу під час виборів президента-2010 також з європейським розумінням демократії мало не багато спільного. Права людини порушувалися повсюдно - в міліції катували людей, фабрикували справи, управу на чиновників знайти було неможливо.

Рік правління Януковича став порушеннямнням тієї лінії псевдодемократії, яка простежувалася за часів Ющенка-Тимошенко: КС  не приймає  сумнівних рішень. Почалося відкриття кримінальних справ проти високо посадовців попереднього уряду за розкрадання грошей в особливо великих розмірах. Влада переконує – це не політичні переслідування, Європа – не впевнена.

Що стосується прав людини, то ситуація змінилася. Позитивним моментом є те що раніше правозахисники та журналісти (у своїй масі «помаранчеві») не піднімали, наприклад, шум з приводу тортур у міліції, оскільки на чолі МВС стояв «своя людина» Юрій Луценко. Тепер же кожен випадок свавілля в МВС викликає величезний суспільний резонанс. І це вже добре. Також сподівання на поліпшення дає проект нового Кримінально-процесуального кодексу, який поставить бар'єри на шляху свавілля силових структур.

Демократії за рік більше стало більше, хоча представники опозиції переконані в зворотньому. Але і говорити про настання повної демократії не можна. 4 бали

СВОБОДА СЛОВА

Напередодні виборів стан свободи слова нагадувало ситуацію 90-х років в Росії. Телеканали були поділені на ті, які підтримували владу в цілому (Перший національний), тільки Юлію Тимошенко (1+1, 5 канал), або тільки Віктора Януковича («Інтер»). Нейтральну позицію з невеликим креном у бік Тимошенко зайняли ICTV, СТБ і Новий канал, з невеликим креном у бік Януковича - ТРК «Україна». У друкованих ЗМІ ситуація була інша - велика їх частина просто заробляла гроші на розміщенні політичної джинси, менша частина займала нейтральну позицію з невеликим креном у бік одного з кандидатів.

Влада регулярно втручалася в діяльність ЗМІ: так, за наполяганням Тимошенко були звільнені троє тележурналістів, що показали по ТБ відомий ролик «Пропало все», і за її ж наполяганням було прийнято рішення суду, що забороняє критикувати діяльність Кабміну і прем'єра особисто.

Влада регулярно піддається критиці за затиск свободи слова, хоча ситуація за рік суттєво змінилася. Більш того, за показ ролика з падаючим на Януковича вінком не переслідували нікого. Основні зміни пов'язані з переорієнтацією власників ряду (не всіх) телеканалів зі старої на нову владу (раніше не лаяли Тимошенко чи Ющенко, тепер не лають Януковича) або зі зменшенням кількості політичних програм на ТБ, пов'язаних із закінченням виборчого періоду, - і те й інше подається опозицією як тиск влади на ЗМІ. У той же час 5 канал і ТВі продовжують безперешкодно критикувати владу, правда, самі канали заявляють, що їх знищують, відбираючи частоти, але реально мова йде про господарські спорі за частоти, на яких проходить не більше 10% мовлення каналів. Жорстко опозиційними залишаються ряд газет і значна частина сайтів, і це також не відображається на їх існування.

Влада зробила позитивні зміни в ситуації зі свободою слова. Але всі на це чомусь закривають очі, а влада піддається масованій критиці з боку «прооранжевих» журналістів.5 балів

ВІДНОСИНИ З РОСІЄЮ

З часу грузино-осетинського конфлікту українсько-російські відносини застигли в стані холодної війни. Однак це стосувалося тільки відносин між президентами двох країн, які взагалі припинилися, у той час як прем'єри регулярно зустрічалися і навіть разом жартували над Ющенком. У 2009-му Путін непогано зіграв на протиріччях українського президента і прем'єра, уклавши з Тимошенко кабальний для України газовий договір. Правда, з початком передвиборної кампанії Тимошенко припинила публічні контакти з російським колегою, однак це не завадило її уряду без гучного публічного розголосу посприяти в продажу росіянам металургійних заводів, що належать компанії ІСД.

Відносини нинішньої влади з Кремлем діляться на два етапи. На першому були улагодження найбільш гострих конфліктів часів правління Ющенка: знижена до прийнятної ціна на газ, знята з порядку денного тема виведення Чорноморського флоту з Севастополя, була офіційно проголошена відмова України від вступу до НАТО, скасовано указ про присвоєння звання Героя України Бандері, припинена дипломатична війна. Також було досягнуто угоди про створення спільного підприємства в області авіапромисловості. Щоправда, подальше поглиблення відносин (у тому числі і рішення питання про зниження для нас ціни на газ) гальмується бажанням Кремля отримати контроль над українською газотранспортною системою (чому противиться Київ), а також небажанням Януковича і його оточення розширювати присутність російського бізнесу в українській економіці.

В цілому, відносини між нашими країнами можна назвати нейтрально-дружніми. 5 балів

ВІДНОСИНИ З ЗАХОДОМ

Коротенько ставлення Заходу до української влади до моменту президентських виборів можна охарактеризувати одним словом: втома. Після короткої весни у відносинах, спричиненої «помаранчевою революцією», лідери західних країн все більше розчаровувалися в українському керівництві - аж до того, що Ющенко намагався піймати Буша для розмови по дорозі в туалет.

З приходом в Білий дім Обами США і зовсім відсторонилися від українських справ. Що стосується лідерів країн Євросоюзу, найбільше їх розчарування викликали, по-перше, українсько-російський газовий конфлікт, що змусила Європу замерзати взимку 2009 року, по-друге, конфлікт між Ющенком і Тимошенко, в якому обидва апелювали до лідерів ЄС. У результаті Захід, у 2004-2007 роках завзято підтримував «проєвропейських» політиків України, на президентських виборах-2010 залишився нейтральним.

У перші місяці правління Янукович в кредит довіри від Заходу, хоча і не занадто великий. На даний момент перспективи Януковича на цьому напрямку мають непогану перспективу. Хоча навряд чи Захід завдяки «ефективній» політиці попереднього уряду зможе повністю довіритись Україні. 4 бали

СУДИ

До кінця правління ворогуючого тандему Ющенко-Тимошенко в суддівському корпусі панувало корупційне свавілля. Формально всі суди перебували в підпорядкуванні голови Верховного суду Василя Онопенка, що був креатурою Тимошенко, але реально судили, як Бог на душу покладе (точніше, в залежності від того, скільки і за кого грошей занесуть), не особливо озираючись на столичні авторитети.

Ситуація погіршувалася внутрішньоклановими війнами всередині БЮТ (Портнов проти Онопенка). У результаті, хоча Тимошенко і мала перевагу у впливі на суддівський корпус, воно було далеко не абсолютною. Зокрема, війна Онопенка з головою Вищого адмінсуду Пасенюком призвела до того, що останній зробив ставку на Януковича (а саме цей суд стараннями Портнова було призначено головним на виборах).

Судова реформа, проведена влітку 2010 року, докорінно змінила ситуацію в суддівському корпусі. Найголовніше - вона наділила Вища рада юстиції (ВРЮ) повноваженнями страчувати чи милувати будь-якого суддю, що поклало край анархії (і стало причиною масових відставок суддів). 4 бали

ГУМАНІТАРНА СФЕРА

Положення в гуманітарній сфері, погіршується протягом всіх років незалежності, і до кінця правління Ющенка досягло критичної точки: посилена українізація викликала масове неприйняття жителів південних і східних областей. Та й самі рішення влади напередодні і під час виборів довели ситуацію до абсурду: так, Ющенко прийняв указ про присвоєння звання Героя України Бандері - персонажеві історії, який найбільш негативно сприймаються в усіх частинах країни, крім Західної, Тимошенко видала постанову Кабміну, що забороняє спілкуватися на російською мовою в україномовних школах навіть на перервах, а міністр освіти Вакарчук заборонив школярам випускні тести не українською мовою. З інших заборонних заходів найбільш негативно була сприйнята у суспільстві заборона на показ західних фільмів з російським дубляжем.

За рік правління Януковича ситуація в гуманітарній сфері була виправлена. Ще навесні 2010 року було дозволено здавати випускні тести в школах рідною мовою, влітку - після зволікань - рішенням суду було скасовано указ Ющенка про присвоєння звання Героя України Бандері (у процесі скасування знаходиться і аналогічний указ по Шухевичу, проте ще один указ Ющенка - про визнання УПА борцями за волю країни - не скасований). Українізація зупинена, відбувся перехід до демократичних норм у гуманітарній сфері. 5 балів

ВИСНОВОК: в цілому Україна зараз знаходиться в куди більш кращому стані, ніж рік тому. Представники провладної команди з упевненістю говорять, що надалі життя українців тільки покращуватиметься. Реформи, які проводяться далеко не популярні, але як показала практика потрібні. Не можна змінити країну за один рік. Тому не будемо поспішати, не будемо звинувачувати владу у всіх гріхах Господніх. Подивимося, що буде через рік.