Почнемо з невеличкого лікбезу. Отже, що це за вкладення капітальні інвестиції і як вони позначаються на розвитку області?

    Це – доволі широке поняття. Під капітальними інвестиціями розуміють вкладення грошових коштів в нове будівництво, а також реконструкцію. Це також – і розширення виробництв і технічне переозброєння потужностей вже діючих об’єктів. Словом це ті кошти, які ми не «проїдаємо», а вкладаємо у розвиток і поліпшення якості соціально-економічної інфраструктури. 

    Якщо говорити про джерела, то вони також різні – державний, обласний і місцеві бюджети, це – капіталовкладення підприємств і організацій, це і запозичені, тобто кредитні асигнування, іноземні інвестиції. А також – кошти населення. 

    Тільки за І півріччя 2010 року у розвиток економіки області за рахунок усіх джерел фінансування вкладено близько 750 млн. грн. капітальних інвестицій. При чому 99 % загального обсягу становлять інвестиції у матеріальні активи. З яких 88% це - капітальне будівництво та придбання машин і обладнання, Решта - у поліпшення, вдосконалення, реконструкцію, модернізацію та капітальний ремонт об’єктів. 

    Приросту інвестицій досягнуто в 12 районах області. 

   Якщо порівняти динаміку надходжень капіталовкладень з державного бюджету в нашу область – які цифри були минулого року, яку суму вже освоїли у 2010-му, і скільки грошей надійде до кінця року?

    Минулого року для нашої області передбачалося понад 50 мільйонів гривень капіталовкладень. А отримали – заледве 13. Цього року у державному бюджеті заплановано для Волині 38 мільйонів гривень. І станом на сьогодні уже надійшло майже 35 млн. грн. Решта 3 мільйони надійдуть до кінця року, у цьому сумнівів немає жодних. 

   Якою мірою наповнення місцевих бюджетів дозволяє передбачати капітальні видатки (наскільки суттєвим є перевиконання, наприклад, обласного бюджету, аби розраховувати на додатковий фінансовий ресурс?)

    Загалом, якщо говорити про капітальні видатки, то вони щороку плануються у бюджеті кожного рівня. І якщо бюджет виконуються, фінансуються і капітальні вкладення. Щодо перевиконання, то надходження понад план місцевих податків і зборів залишаються на потреби території, де ці надходження збиралися. 

    А от таке ж перевиконання державних податків і зборів досі повністю ішло до державного бюджету. А, відтак, місцеві бюджети не мали стимулу для виконання зборів понад план. З наступного року передбачається 50% з перевиконаних надходжень залишати у місцевих бюджетах, для місцевих потреб. Інша справа, як ради, тобто депутати, різних рівнів розпорядяться цими коштами. Можна, до прикладу, на ці кошти збудувати і обладнати лікувальний заклад, а можна по 100 гривень роздати людям на матеріальні допомоги на лікування. 

    Звичайно, коштів завжди надходить менше, ніж потрібно – куди за таких умов спрямовуються капітальні видатки першочергово? 

   Якщо ми говоримо про бюджетні кошти, то безумовно, вони спрямовуються на будівництво або ж реконструкцію об’єктів соціально-бюджетної інфраструктури. Першочерговість визначається гостротою і масовістю потреби у тому чи іншому закладі. Ну і звісно ж ми не повинні загубити те, у що вже вкладено великі гроші. Я маю на увазі добудову розпочатих об’єктів. От, як, наприклад, Луцька школа № 26. 

   Олександре Костянтиновичу, які об’єкти соціальної інфраструктури фінансувалися впродовж цього року для проведення тих чи інших капітальних робіт?

    В обласному бюджетові цьогоріч передбачено майже 4 мільйони гривень на капітальне будівництво, у тому числі: 

   - будівництво школи в с. Красноволя Маневицького району – 156,9 тис.грн., які профінансовані в повному обсязі; 

    - будівництво центральної районної лікарні з поліклінікою м. Любомль (ІІІ черга будівництва) – 1 млн. 100 тис.грн., які поступили в повному обсязі, освоєно 982 тис.грн.; 

    - добудова загальноосвітньої школи у с. Ростань Шацького району – 2 643,1 тис.грн., які поступили в повному обсязі, перераховано підрядній організації - 2 330 тис.грн. 

    З 38 мільйонів коштів з державного бюджету, про які ми говорили на початку, спрямовано 

    - 9 749 тис.грн на створення єдиного лікувального комплексу для Шацького і Любомльського районів . Це - ІІІ черга будівництва центральної районної лікарні з поліклінікою в м. Любомль – 3 млн.грн., і 6 749 тис.грн., на реконструкцію будівлі Шацького відділення банку «Україна» під поліклінічне відділення Шацької районної лікарні з денним стаціонаром та пунктом швидкої медичної допомоги. 

    - на будівництво центру радіаційного захисту населення в м. Луцьку (блок Б) передбачено 14 200 тис.грн., з яких 4 700 тис.грн. спрямовується на закупівлю медичного обладнання, а 9500 тис.грн. – на завершення будівництва центру. З державного бюджету поступили кошті в повному обсязі. 

    - на аварійно-відновлювальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на території Святогірського монастиря в с. Зимне Володимир-Волинського району передбачено 9 313,9 тис.грн. всі кошті поступили в повному обсязі. 

    По всіх програмах кошти будуть освоєні в повному обсязі. 

    Ну і звісно, велика робота проведена по районах області. Загальна цифра капіталовкладень по місцевих бюджетах буде відома наприкінці року під час підведення підсумків виконання бюджетів за результатами року, але напевно можна казати про мільйони гривень, спрямованих на будівництво і реконструкцію закладів охорони здоров’я, їдальні і спортивні зали у школах, відділення для обслуговування одиноких громадян, бібліотеки, клуби та інші об’єкти соціально-культурної інфраструктури. Особливо хотів би відзначити у цьому плані Ківерцівський, Луцький, Маневицький, Рожищенський райони. 

   Яку суму передбачено для продовження будівництва 10-ої шахти «Нововолинська»?

    На будівництво шахти "Нововолинська №10" цьогоріч уряд виділив найбільше бюджетних коштів, запланованих на зведення в Україні нових шах та ІІ черг будівництва, це – 256 млн. грн. З них 110 млн. область уже отримала. 

   Вже навіть шахтарі говорять, що для підвищення ефективності вугільної промисловості, необхідно її модернізувати… Які ж головні кроки у цьому напрямку передбачає Програма реформування вугільної галузі області і яке фінансування потрібно для їх втілення?

    Ми розробили програму реформування гірничої галузі області і нещодавно презентували її у Мінвуглепромі. Ця програма містить 3 основних напрямки. Це, найперше, - технічне переоснащення шахт. Зокрема, заміна устаткування ВП "Шахтоуправління "НВ" ( вартість - 857 тис. грн.), шахти № 9 (вартість 912 тис. грн.) та ВП «Шахта «Бужанська» (вартість майже 31 млн. грн.). 

    Наступний напрямок це – добудова шахти №10. Введення її в експлуатацію забезпечить збільшення видобутку вугілля по Львівсько-Волинському басейну в обсязі 900 тис. тонн за рік, підтримку енергетичних потужностей Добротвірської та Бурштинської ТЕС та створення 1500 нових робочих місць. 

    І третій напрямок – покращення якості товарної вугільної продукції, зокрема, зменшення зольності. А з цією метою – потреба у будівництві міні-збагачувальних фабрик (установок) на шахтах ДП «Волиньвугілля». 

   Серед іншого, є конкретні наміри розширити площі під розробку торфовищ – які погоджувальні процедури треба ще пройти перед тим, як розпочнеться будівництво тих же під'їзних шляхів та встановлення нової виробничої лінії? 

    Наше торфовидобувне підприємство забезпечує видобуток 50% усього українського торфу, хоч і вважається таким, що потребує фінансового оздоровлення. І справа не лише у застарілості обладнання. Головна причина - у вичерпності площ для видобутку. Тому я особисто домігся у Кабінеті Міністрів України виділення для ДП «Волиньторф» додаткових площ під видобутку торфу. 

    Земельна ділянка Вутишно Маневицького району площею понад 90 гектарів уже має державний реєстраційний номер. Незабаром будемо розпочинати тут будівництво під’їзних шляхів. Окрім того заплановане встановлення виробничої лінії з гранулювання торфу. Такий вид продукції більш як у півтора рази дорожчий за брикету, отже є реальна можливість поліпшити економічний стан підприємства. Окрім того, розширення обсягів видобутку та освоєння нових видів продукції буде гарною перспективою для створення нових робочих місць. Буквально днями вирішиться питання і з другою земельною ділянкою під видобуток торфу у с. Сойне. 

   Свого часу фахівці згадували про проблему газопроводів-довгобудів, які лежать в землі більше десятка років, а в той же час виділяються гроші для будівництва нових – чи змінився підхід до справи?

    Тут проблема у дещо іншому. Я не один раз їздив у НАК «Нафтогаз України», де домовлявся про фінансування підвідних газопроводів у Камінь-Каширському, Іваничівському, Володимир-Волинському, Локачинському, Старовижівському, Любешівському, Ратнівському районах області. Усі вони були готові до експлуатації, однак, по окремих газових мережах, існувала заборгованість за виконані роботи. Цю ситуацію я владнав - на сьогодні газифіковано 13 сіл. 

    Але справді проблемною є інша ситуація. У нас розвелося багато ліцензованих фірмочок, які їздять по селах і переконують людей будувати вуличні газопроводи. При цьому замовчується те, що до цих сіл не тільки немає підвідного газопроводу, а його будівництво навіть не заплановане найближчим часом. У результаті, люди розвалюють грубки, вкладають десятки тисяч гривень у вуличні газогони. Фірма, яка їх будує, отримує прибуток і вмиває руки. А селяни лишаються без газу, грошей і тепла на зиму, бо ж головної підвідної магістралі немає. 

    Ми взялися вирішити і цю проблему. Я досягнув домовленості щодо додаткового виділення державних коштів на будівництво підвідних газопроводів, що не увійшли до основного переліку капітальних вкладень. Йдеться про села, де, за кошти населення, уже зведено вуличні газопроводи. Це - 34 об’єкти газифікації з загальним обсягом фінансування майже 52 мільйони гривень. Цьогорічні зміни у Бюджетному кодексі передбачають чітке і жорстке планування бюджетних видатків на 2 роки вперед. Тому, якщо виникатимуть подібні ситуації, вирішувати їх у ручному режимі буде дуже важко. 

    У 2010-му році закінчується дія обласної програми зовнішнього освітлення – відомо, що минулі роки фінансування було досить скромним, - і забезпечення вуличного освітлення населених пунктів, особливо у глибинці, залишається відкритим – чи матиме ця програма продовження? 

    Програма була розрахована на 2008-2010 роки і передбачала модернізувати мережу зовнішнього освітлення, замінити повітряні і кабельні лінії, встановити прилади для автоматичного керування освітленням. На це передбачалося понад 60 мільйонів гривень з державного й обласного бюджетів, але фактично за 3 роки освоєно лише чотири мільйони 700 тисяч. 

    Причина недофінансування – дефіцит обласного бюджету, тому за ці роки відновити освітлення вдалося лише в 27 населених пунктах Волині, через які пролягають дороги державного і регіонального значення. 

    Тому ми вирішили дещо пере форматувати програму освітлення в контексті зміщення виконання на місцях. Цей метод виправдовує себе. За останній місяць по області встановлено майже 400 світлоточок. На часі завершуються роботи на дорогах сіл Підгайці, Копачівка, Буцинь та Кременець, адже тут - небезпечні мало освітлені ділянки шосе. 

   Не таємниця, що одним з головних індикаторів оздоровлення економіки краю є загальні показники будівництва – наскільки стабілізувалась будівельна галузь Волині після минулорічних кризових явищ?

    Справді, будівельна галузь першою прийняла на себе кризовий удар і найбільше від цього потерпає. З початку року п’ята частина будівельних підприємств не виконувала будівельні роботи взагалі, а з числа працюючих 69% зменшили обсяги робіт. 

    Головна причина - зменшення фінансових ресурсів в економіці, обмеження кредитування, що негативно вплинуло не лише на динаміку обсягу будівельних робіт, але й але й погіршила фінансовий стан підприємств, а отже – їх платоспроможність; 

    Але тенденції, що свідчать про пожвавлення галузі, є. 

    - За січень-серпень 2010 року підприємствами області виконано будівельних робіт на суму майже 200 млн.грн. При чому за характером будівництва обсяги робіт розподіляються таким чином: роботи з нового будівництва, реконструкції та технічного переозброєння склали 78 % від загального обсягу, решта – з капітального та поточного ремонтів. 

    - За І півріччя 2010 року введено в експлуатацію 75 тис.кв.м загальної площі житла, що на 80 % більше, ніж за відповідний період минулого року. 

    - Капіталовкладення у житлове будівництво становили понад 300 млн.грн. (50% від загального обсягу інвестицій в основний капітал), що в 2 рази більше, ніж у відповідному періоді минулого року. 

   Зрозуміло, що окрім державного та місцевих бюджетів, важливим джерелом капітальних надходжень є інвестиції, зокрема іноземні… Нещодавно відбувся Волинський інвестиційний форум – наскільки результативним виявився цей захід, і чи варто чекати нових інвесторів?

    Аграрна Волинь на фоні інших, особливо індустріальних областей, щодо залучення інвестицій виглядає дуже впевнено. Так, із початку року регіон займає третє місце в Україні за темпами залучення інвестицій. Цьогоріч їх зареєстровано на 14 мільйонів доларів. Загалом інвестиції надходять із 32-х країн світу, переважно із Європи. 

    На Волині вже втретє відбувся інвестиційний форум. Його мета незмінна - презентація інвестиційного потенціалу Волині, відкриття нових можливостей для інвестування в економіку регіону, налагодження ділових контактів у сфері міжнародної співпраці. 

    Цьогоріч участь у роботі форуму взяли представники Японії, Фінляндії, США, Республіки Польща, Молдови, Китаю, Німеччини, Аргентини та Австрії. Нині нашу область нерідко називають "вікном в Європу" на північному заході України, де налагоджено співпрацю з 88 країнами світу. 
На нинішньому етапі розвитку владою Волині серед пріоритетних напрямків визначено

    - транскордонне співробітництво, туристично-рекреаційний комплекс та високотехнологічне агропромислове виробництво; 

    - реструктуризація вугільної галузі; 

    - налагодження експорту продукції продовольчої групи та впровадження енергозберігаючих технологій. 

    На Волині розроблено перелік інвестиційних проектів та пропозицій підприємств, установ та організацій, які на період 2010-2020 років потребують залучення інвестицій майже на 790 млн. доларів США. І, на мій погляд, це – цілком реальні плани. Як ви уже з розуміли із попередніх запитань, уряд і Президент сьогодні злагоджено працюють на вирішення нагальних державних проблем, вони враховують пропозиції на місцях, тобто механізм злагоджений, а отже позитивний результат роботи не забариться.