 Катастрофа в Японії сколихнула
світ. Біль за людей, що внаслідок землетрусу втратили все, що мали - від крівлі
над головою до почуття безпеки у завтрашньому дні, - пронизав серце кожного
мешканця планети.
Я був у Японії у січні з офіційним
візитом. Ніщо тоді не віщувало біди. Життя йшло як завжди. Таким звичним чином,
яким жило і невеличке українське містечко Чорнобиль ще 25 років тому. До того
дня, як 26 квітня 1986 року вибухнула Чонобильська АЕС.
Аварія на АЕС «Фукусіма-1» як ніколи
актуальною зробила дискусію щодо майбутнього ядерної енергетики. Черговий раз
міжнародному співтовариству кинуто виклик техногенного характеру, який потребує
глибокого осмислення і відповідного реагування. 19 квітня цього року у столиці
України відбудеться «Київський Саміт з питань безпечного та інноваційного
використання ядерної енергії». Я запросив до участі в ньому лідерів понад 50-ти
держав та міжнародних організацій. Цей форум, приурочений до 25-их роковин
Чорнобиля, має на меті не лише вшанувати героїв і жертв катастрофи. Він
покликаний мобілізувати міжнародні зусилля у подоланні наслідків аварії та
гарантування безпеки 4-го реактора ЧАЕС.
У межах Саміту буде проведено
Конференцію зі збору додаткових коштів на Чорнобильські проекти та Міжнародну
науково-практичну конференцію «25 років Чорнобильської катастрофи. Безпека
майбутнього». Разом із міжнародними партнерами ми ближчими роками завершимо
будівництво нового саркофагу над аварійним реактором. Це гарантуватиме безпечне
збереження радіоактивних матеріалів, ізольоване від навколишнього середовища.
Ми вдячні всім країнам і міжнародним організаціям, які допомагають Україні у
реалізації цього масштабного проекту.
Ми, українці, як ніхто інший
знаємо ціну легковажному ставленню до високих технологій. Але, пройшовши крізь
Чорнобильську трагедію, вивчивши її гіркі уроки, ми не втрачаємо віру у
розвиток ядерної енергетики. За чверть століття, що минули після аварії ми не
мали серйозних збоїв у роботі жодної з чотирьох українських АЕС, які
забезпечують близько 50% національного виробництва електроенергії. Після
Чорнобиля в Україні були впроваджені надзвичайно жорсткі вимоги до безпеки на
атомних електростанціях. Кожен енергоблок розрахований таким чином, щоб
витримати землетрус магнітудою 8 балів та падіння літака на його дах. Сучасні
системи автоматизованого управління зводять до мінімуму вплив так званого
«людського фактору». Не будемо забувати, що Чорнобильську трагедію спричинив
саме безвідповідально організований, такий, що проводився з порушенням багатьох
інструкцій, експеримент із ручним управлінням системами безпеки. Що стосується
аварії на «Фукусіма-1», то вона взагалі не пов'язана з виробничим процесом на
АЕС, а є наслідком невиправданого ризику будівництва ядерного об'єкту в
сейсмічно небезпечній зоні.
Окрім зусиль, спрямованих на
відповідальний контроль над роботою АЕС, в основі політики України у сфері
ядерної безпеки також лежить принципова позиція нашої держави щодо необхідності
зміцнення міжнародного режиму ядерного нерозповсюдження. Україна, яка свого
часу зробила непересічний внесок у справу глобального ядерного роззброєння,
продовжує демонструвати відповідальну політику у цій сфері.
На виконання політичних
зобов'язань, прийнятих на Вашингтонському саміті в квітні 2010 року, з
території України минулого року було вивезено значну частину високозбагаченого
урану. Загальний обсяг вивезених ядерних матеріалів склав 106 кг. Наша держава
залишається відданою своїм зобов'язанням стосовно вивезення решти
високозбагаченого урану до проведення у квітні 2012 року наступного Саміту з
ядерної безпеки у Сеулі
Як Президент країни, що
постраждала від найбільшої техногенної ядерної катастрофи, закликаю всі держави
до діалогу. Прийшов час об'єднати зусилля. У нас один світ. І в ньому потрібно
знайти гармонійне поєднання технологічного прогресу із необхідними гарантіями
безпеки. Без цього людській цивілізації не обійтися. Впевнений, ми здатні
зробити так, що атомний вогонь зігрівав, але не обпалював.
Віктор Янукович, Президент
України
|