Актуальних проблем розвитку області на сьогодні дуже багато. Чи не одним із найактуальніших питань є підготовка до зими. Чи буде волинянам тепло взимку, чи готові підприємства і установи до похолодання, ці питання ми поставили першому заступнику голови ОДА Олександру Башкаленку. 

    - На скільки готова Волинь до зими і чи будуть теплими оселі наших земляків цієї , як обіцяють, лютої зими? 

    - Традиційно до підготовки нового опалювального сезону область почала готуватися, щойно закінчився попередній сезон. Існував чіткий план дій як в області, так і у кожному місті та районі. 

    Усе, що планувалося планом підготовки, виконано на 100%. Це і житловий фонд майже 2 тисячі будинків усіх форм власності. В тому числі відремонтовано 460 покрівель. Це і ремонт майже 400 опалювальних систем, майже стільки ж – водогонів (це ремонт і заміна мереж). 

    Особливу увагу було приділено теплоенергетичному господарству, а це – більше 850 котелень. З них 75 капітально відремонтовані. Іще на 48 замінено котли. Комплексно підготовлено до зими понад 300 кілометрів тепломереж. 

    Ну і звісно велика робота проведено у закладах бюджетної сфери. Усі без винятку школи, садки, лікарні, інтернатні установи. Принаймні, інформації про якісь негаразди до мене не надходило. 

    - Із зміною погоди зростає кількість дорожньо – транспортних пригод на автошляхах області. Які заходи проведені щодо запобігання аварій на наших дорогах у зимовий період?

    - Мережа автомобільних доріг загального користування області складає більше 6 тисяч км, і 12% з них це - дороги державного значення. На підготовку до осінньо-зимового періоду станом на сьогодні використано більше 3, 5 млн. грн. Заготовлено пісок, сіль, підготовлено 260 одиниць снігоочисної техніки. 

    На дорогах загального користування області встановлено майже 9 тисяч сигнальних віх з світловідображувачами , 3,5 тисячі снігозатримуючих щитів, майже 700 комплектів знаків «Слизька дорога»: влаштовано понад 60 км пасивного снігозахисту. Головним проблемним питанням на сьогодні є недостатня кількість паливно-мастильних матеріалів. 

    - Мабуть, зменшенню автопригод сприятиме і освітлення наших доріг?

    - Без сумніву. А освітлення сільських, та й невеличких міських вулиць, це – безпека і комфорт для мешканців. У цьому році закінчується дія обласної програми зовнішнього освітлення. Вона містила доволі амбітні плани - модернізувати мережу зовнішнього освітлення, замінити повітряні і кабельні лінії, встановити прилади для автоматичного керування освітленням. На це передбачалося понад 60 мільйонів гривень з державного й обласного бюджетів. Але фактично за 3 роки освоєно лише близько 5 млн. грн. Тому за ці роки відновити освітлення вдалося лише в 27 населених пунктах Волині, через які пролягають дороги державного і регіонального значення. 

    Тому ми вирішили дещо переформатувати програму освітлення в контексті зміщення виконання на місцях. Цей метод ми уже апробували і він виправдовує себе. За останні місяці по області встановлено більше тисячі світлоточок. Це на головних дорогах сіл Підгайці, Копачівка, Буцинь, Кременець. У багатьох районах нарешті освітили центральні сільські вулиці. Щойно дозволять погодні умови ця робота буде продовжена. 

    - Трагедія на залізничному переїзді у Марганці змусила керівників держави звернути увагу на проблеми облаштування залізничних переїздів. Але замість того, щоб безпосередньо цим займатись, відповідні служби: залізничники та Головтрансавтоінспекція вирішили заборонити пасажирські перевезення через залізничні переїзди. Але це не вихід із ситуації. Ваша позиція з цього питання.

    - Моя позиція – категорична. Вирішувати свої суто вузькогалузеві проблеми за рахунок транспортного забезпечення ледь не усіх мешканців області це – верх формалізму і геть не державницька позиція. Адже в області – 150 залізничних переїздів. Відтак 150 автобусних маршрутів виявились не погодженими з боку залізниці. Бо згідно з Інструкцією з улаштування та експлуатації залізничних переїздів, усі залізничні переїзди повинні бути обладнані шлагбаумами по ширині усієї проїжджої частини, світлофорами та камерами відео нагляду. А залізниця просто не має коштів, щоб обладнати усі переїзди. Тому й пішли найпростішим шляхом. Начальник Львівської залізниці дав телеграму... що відкликає погодження на схемах та паспортах автобусних маршрутів, якщо облаштування переїздів не відповідає вимогам. Аналогічний крок зробила Головавтотрансінспекція. 

    От і виявилося, що всі наші маршрути сьогодні практично недійсні. Я ініціював термінову нараду за участю представників облдержадміністрації, залізничників, ДАІ та Головтрансавтоінспекції. У такому ж складі створена і спеціальна комісія. Ми домовилися, що залізничники протягом місяця вивчать ситуацію та визначать, скільки коштів треба для переобладнання переїздів. Цю суму треба передбачити в державному бюджеті. Я доручив також сформувати план-графік виконання робіт з облаштування залізничних переїздів згідно з вимогами підвищеної безпеки. 

    - Скільки капіталовкладень із державного бюджету надійшло в область? На будівництво і реконструкцію яких об’єктів спрямовувались кошти?

    - Цього року область отримала з державного бюджету майже 40 мільйонів гривень капітальних вкладень. Вони спрямовані на Ш чергу будівництва центральної районної лікарні з поліклінікою в м. Любомль та реконструкцію будівлі під поліклінічне відділення Шацької районної лікарні з денним стаціонаром та пунктом швидкої медичної допомоги. Також на будівництво та закупівлю медичного обладнання центру радіаційного захисту населення в м. Луцьку (так званий блок Б). Також понад 9 млн. грн. ми отримали на аварійно-відновлювальні роботи на території Святогірського монастиря в с. Зимне Володимир-Волинського району. 

    Окрім того з обласного бюджету цьогоріч профінансовано будівництво школи в с. Красноволя Маневицького району, добудова загальноосвітньої школи у с. Ростань Шацького району, будівництво центральної районної лікарні з поліклінікою м. Любомль. 

    Ну і звісно, велика робота проведена по районах області. Загальна цифра капіталовкладень по місцевих бюджетах буде відома наприкінці року під час підведення підсумків виконання бюджетів за результатами року, але напевно можна казати про мільйони гривень, спрямованих на будівництво і реконструкцію закладів охорони здоров’я, їдальні і спортивні зали у школах, практично у кожному районі відкрилися від 3 до 8 нових садкових груп, також відділення для обслуговування одиноких громадян, бібліотеки, клуби та інші об’єкти соціально-культурної інфраструктури. 

    Що ж стосується проектів капітального будівництва, які будуть реалізовані в найближчій перспективі, то назву їх конкретно. 

    Найперше це, звісно, введення в експлуатацію шахти №10. У наступному році є намір завершити цей довгобуд. Загальна сума видатків з держбюджету цього і наступного років складає півмільярда гривень. І я не маю сумнівів, що ці кошти будуть. 

    - Розбудова транспортної інфраструктури, включаючи реалізацію проектів, пов’язаних з проведенням фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Здійснення реконструкції, ремонту за європейськими стандартами автомобільних доріг державного, регіонального та місцевого значення. 

    Це і розбудова транскордонної інфраструктури. Реконструкцію митного автопереходу Ягодин ми розпочали вже в цьому році. 

    - Створення сучасного кардіологічного центру на базі обласної клінічної лікарні з лікувально-діагностичним обладнанням європейського рівня 

    -Будівництво поліклінічних комплексів у Ковелі Шацьку, лікарні у селищі Іваничі, перинатального центру у місті Луцьку, яке розпочали ще у 2000 році. 

    - Будівництво сучасного спортивного комплексу з льодовою ареною у місті Луцьку 

    - Будівництво сміттєпереробного комплексу та станції очистки води у селі Брище. 

    Усе це – державні капіталовкладення. Чимало для розвитку інфраструктури заплановано і в містах та районах. 

    Передбачається будівництво 

- 185 кілометрів міських доріг за рахунок фінансування з державного, обласного та міських бюджетів.

- 5 шкіл у містах Луцьку, Ковелі, Володимир-Волинську та Нововолинську

- Збільшення на 30 % кількості місць у дошкільних установах . Відкриття 11 дитячих садків

- Поетапний ремонт міських водопровідно-каналізаційних систем та тепломереж

- А також програма «Муніципальний електротранспорт», яка передбачає придбання 15 тролейбусів.

    Також заплановано 

- ремонт і будівництво 450 кілометрів доріг районного значення

- реалізація програми «Вуличне освітлення у кожному селі – адміністративному центрі сільської ради»

- Будівництво 16 шкіл 48 дитячих садків до 2015 року.

- Відкриття лікарських амбулаторій та стаціонарних пунктів первинної медико-санітарної допомоги.

- придбання обладнання для 40 ФАПів

- до 2013 року завершити програму «Шкільний автобус» і забезпечити підвезення дітей у сільській місцевості.

- до 2012 року 100 % завершити комп’ютеризацію шкіл.

- капітальний ремонт усіх будинків культури у селах області до 2015 року

- газифікація 42 сіл .

- залучення кредитних ресурсів для сільгоспвиробників у розмірі 100 мільйонів гривень.

    - Останнім часом Вам довелось неодноразово бувати на нарадах у Кабінеті Міністрів у Києві. Там зокрема йшлось про розвиток містобудівної галузі. Багатьох сьогодні цікавить, наскільки реальною є впровадження Програми доступного житла для населення. Адже багато волинян, молодих сімей не бачить перспектив отримання чи придбання власних квартир найближчим часом. Можливо, будуть певні зрушення у цьому питанні?

    - Найперше уточню, що мої останні відрядження до Кабінету Міністрів стосувалися внесення змін до закону України про містобудівну діяльність у частині спрощення дозвільно-погоджувальних процедур у цій галузі. Принагідно скажу, що переважну більшість наших пропозицій щодо цього питання враховано. І це, без сумніву, позитивно позначиться на розвитку будівельної індустрії. 

    Стосовно ж доступного житла, то, на мій погляд, найголовніше у цьому питанні уникнути популізму. 

    Якщо країна економічно розвинена і стабільна, а її громадяни мають постійну роботу, високі доходи і доступ до дешевих кредитних ресурсів, то житлову проблему люди вирішать самі. 

    За таких умов будуть фінансові ресурси і для будівництва так званого соціального житла, для тих, хто з певних причин, не може заробляти. Створення таких умов в державі – наша програма максимум. Але на це, розумієте, потрібен час. 

    Що стосується близької перспективи, то в області уже є напрацьовані програми з конкретним фінансовим підкріпленням. 

    Це – до 2015 року 

- 300 квартир для забезпечення житлом молодих спеціалістів.

- 250 квартир для працівників бюджетної сфери та правоохоронних органів.

    Окрім того створюється обласний Фонд пільгового кредитування молодих спеціалістів, сімей та сільської молоді з щорічним бюджетом у 1 млн. грн. Усе це бюджетні кошти. Цифри можуть коригуватися у бік збільшення, якщо дозволить дохідна частина. 

    - Ви активно спілкуєтесь із жителями області, часто виїжджаєте у райони. Що кажуть люди? Які проблеми їх найбільше турбують? Я розумію, що навіть найліпша влада не в змозі вирішити усі питання. Які пріоритети керівництва області на наступний рік?

    - Щоденна послідовна робота, спрямована на добробут та комфорт волинської громади – це і є головним пріоритетом влади. Що ж до проблем людей, то у кожного вони – свої. Але в основному усі стосуються повсякденного життя. 

    З квітня місяця, відколи призначений на цю посаду, я розглянув близько п’ятисот письмових заяв. Це, переважно питання, які відносяться до моєї службової компетенції – житлово-комунальне господарство, транспортне забезпечення, будівництво. На особисті прийоми, а я останнім часом практикував їх виїзні, до мене також звернулося близько півтисячі волинян. І тут уже доводилося вирішувати найрізноманітніші проблеми – від функціонування ФАПу – до земельних питань. Буваючи у районах, я помітив одну неприємну тенденцію. 80% питань, які порушують люди, можна без проблем вирішити на місцях. Але на практиці - треба було дочекатися приїзду заступника губернатора для того, щоб заасфальтувати яму на центральній вулиці, яку уже ні об’їхати, ні обійти люди не могли. 

    Одночасно, є і хороша новина. Усе частіше волиняни порушують не власні, особисті питання, а проблеми, які стосуються життя громади. А це свідчить про зустрічний рух влади і громади, це підтвердження того, що всі ми, як суспільство, відповідальні одне за одного.

Розмовляв Микола Бєлов