Шановні пенсіонери!

Мене звуть Петро. Я пропрацював пекарем 40 років. Зараз уже на пенсії.

Як же боляче усвідомити, що ми, пенсіонери, стали непотребом в очах здирників, які засіли у владних кабінетах. Сьогодні ті, хто з екранів телевізорів закликає нас повірити у біле тигреня, ті, хто дали вам тисячу, а забирали п’ять, ті, хто за ваш рахунок набрали міліардних кредитів у Міжнародного Валютного Фонду і пустили їх на свою виборну кампанію, - обкрадають нас, а між собою на своїх закритих зібраннях цинічно називають - біомасою. Це факт, який підтверджують самі депутати від БЮТ, бо вони особисто чули, як ота смерть з косою називає вас біомасою. В якому становищі опинилися сьогодні ми, пенсіонери? Ви самі прекрасно все бачите і знаєте. Ви на власних кишенях і на власному здоров’ї відчуваєте ту зневагу, з якою ставиться до нас нинішня влада.

Нехай фінансово-економічна криза буде на совісті тих крадіїв, що розікрали весь державний бюджет у 2008 і 2009 роках, що і призвело до того, що у цій кризі Україна постраждала найбільше серед усіх країн світу. Але усі інші країни, одразу після початку світової фінансово-економічної кризи почали спеціальні програми підтримки найменш захищених верств населення. А в нас? Щодня ми чуємо з екранів телевізорів як Прем’єр – міністр лагідним голосом присипляє всіх, хто на неї дивиться і обіцяє, що колись там щось у когось прорве і тоді ми заживемо добре. Не потрібні нам ці прориви. Не потрібні нам ці обіцянки. Не потрібен нам цей в’їдливо-лагідний голос Прем’єрки – гіпнотизерки.

Нам треба щоб нас не дурили. І все.

Кожна країна, особливо в період кризи, намагається захистити своїх громадян. До речі, ми — єдина країна в Європі, де уряд заморозив прожитковий мінімум, пенсії, банківські заощадження людей. Адже сьогодні ми живемо в країні, де 15 млн громадян знаходяться поза межею бідності: з них 8 млн пенсіонерів і 7 мільйонів працюючих громадян. Та такої соціальної ганьби, як за два останніх роки, такого приниження наша країна, ми, пенсіонери, ще не зазнавали. Це знущання над Україною «з Україною в серці». Зрозуміло, що світовим фінансовим структурам, які надають на прохання теперішньої влади мільярдні позики Україні в доларовому еквіваленті, байдуже, як живе наш народ. У них інші завдання і, як ми розуміємо, далеко не благодійні. Влада, що сама створила найважчу в Україні кризу, не тільки не опирається цьому тиску, а запопадливо нав'язує суспільству нові побори, вичавлює з народу останні гроші. Подивіться, які ціни були рік чи два роки тому і які зараз. Подивіться як протягом цього часу виросли пенсії – майже стоять на місці. Два роки тому ми мали 500-700 гривень пенсії, так ще з субсидіями можна було якось зводити кінці з кінцями. Тоді свинина коштувала 22 гривні, м'ясо птиці 12 гривень, сало було по 9 гривень, масло по 14 гривень, цукор – по 3,5 гривень. За квартиру ми теж платили менше. Що сьогодні? Та ж сама свинина – 55 гривень, м'ясо птиці 20 гривень, сало по 35-40 гривень, масло по 35 гривень, цукор – по 6,5 гривень. А пенсії зросли тільки у грудні 2009 року на кілька десятків гривень, причому не завдяки Прем’єрці, а завдяки Януковичу.

На фоні різкого підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, електроенергію, транспорт і зв'язок, невпинних спроб позбавити пенсіонерів і ветеранів чесно заслужених пільг та соціальних гарантій, вести полеміку навколо прожиткового мінімуму – це значить вести дискусію навколо виживання найменш захищених категорій громадян. Чи ми допускаємо компроміс, що проблеми бюджету будуть вирішуватися за рахунок пенсіонера, бідної людини, інваліда. Адже відповідно до закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, мінімальний розмір пенсії за віком повинен встановлюватися у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Це норми прямої дії і вони є обов’язковими для виконання всіма органами влади, незалежно від того, хоче цього уряд, чи ні. Тільки завдяки ініціативі Лідера Партії регіонів Віктору Януковичу наприкінці жовтня 2009 року було прийнято Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати». І дискусія нижче цієї планки є аморальною.

Українська влада стала мачухою для простих людей, щоб говорити їм про те, що в результаті прийняття закону про підвищення соціальних стандартів 6 млн пенсіонерів отримають додатково лише копійки, а ще у 6 мільйонів – розмір пенсії фактично зменшиться? Урядовці свідомо йдуть на порушення порядку збереження всіх діючих надбавок і доплат до нових розмірів пенсій, відмовляючись провадити внесення змін у формулі розрахунку пенсії відповідно до підвищеного прожиткового мінімуму. Укравши ці гроші, рекетирська влада кинула «на бідність» мільйонам наших батьків і матерів жалюгідні подачки у розмірі 60 копійок. Ми знаємо, що для Партії регіонів, проблеми добробуту народу, подолання бідності, пенсійного забезпечення завжди були і будуть першочерговими, визначальними. В результаті матеріальне становище абсолютної більшості пенсіонерів не тільки не покращилося, а навіть погіршилося.

Внаслідок відверто злочинних дій уряду, українські громадяни продовжують отримувати мінімальні пенсії і зарплати на тому ж рівні, які були встановлені майже два роки тому. Тільки за листопад – грудень з кишені кожного пенсіонера уряд Тимошенко витягнув 150 – 300 гривень. З 1 січня середній розмір збільшення пенсійних виплат для одного українського пенсіонера має скласти близько 135 гривень. Перерахунки мають бути проведені, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з 01.01.2010р. – 695 гривень). Проте Кабінет міністрів, незважаючи на чинний закон про підвищення соціальних стандартів, а також на те, що Конституційний суд не заперечив конституційності норм цього закону, вирішив знову залізти в кишеню до найменш захищених громадян – пенсіонерів. Під кінець року, як новорічний подарунок, Кабмін прийняв постанову, відповідно до якої з січня виплата пенсій буде здійснюватись у грудневих розмірах. Складається враження, що це якась шахрайська гра. Лицемірно прикрившись постановою, за ваші гроші, шановні пенсіонери, Юлія Володимирівна робить все можливе, щоб українська криза була безкінечною. А вам забезпечує вічну роль потопаючих. Яким вона, звичайно ж, періодично буде підкидати то рятівний круг, то рятівний жилет у вигляді доплати до пенсії… Для чого виконувати закон, коли можна зробити копійчану доплату? Хотілося б, щоб Тимошенко та її біло-сердечні злодії спробували прожити на ту мізерну суму навіть не місяць, а хоча б день, тиждень. Тоді б вони інакше сприймали гірку реальність.

Однак, всім уже зрозуміло: ця влада не збирається покращити життя своїх громадян, та й просто нездатна. І країну вивести з кризи — теж, про що свідчить те, що додатково на кожного громадянина України Тимошенко повісила по 6,5 тисяч гривень зовнішнього боргу.

Я все, що міг зробити в цьому житті, вже зробив, проте досі намагаюся підтримувати свою родину, допомагати дітям і внукам. Можете уявити як я живу, знаючи, що моїм дітям і внукам доведеться віддавати по кілька місячних зарплат тільки на відшкодування міжнародних кредитів, що потрачені на виборну кампанію Тимошенко. За чий рахунок Ви, пані Тимошенко, збираєтеся пролізти у президентське крісло? За рахунок пенсіонерів? За рахунок наших родин? Онуків? Ви просто робите злочин, за який доведеться розплачуватися усьому українському народові!

Отже, настав час робити висновки, від яких залежатиме, якою буде Україна далі і чи справедливим, стабільним та забезпеченим буде в ній життя простих людей. Якщо ми не хочемо бути обдуреними і обкраденими – то повинні знайти в собі мужність давати чесну і принципову оцінку діям нинішньої влади. І здійснити це, а отже, захистити себе зможе тільки сам народ — єдине джерело влади в державі. Разом ми переможемо!