Напередодні річниці роботи Уряду Прем'єр-міністр України Микола Азаров дав ексклюзивне інтерв'ю «Часу регіонів». 

- Які найбільш значимі досягнення роботи Уряду за минулий рік ви б відзначили особливо? Мова йде як про стратегічні напрями і закладанні підґрунтя для подальшого здійснення реформ, так і про короткострокові проекти, результати яких можна побачити вже сьогодні.

- Останні три роки Україна перебувала під впливом світової фінансової кризи та політичних випробувань. І саме своєчасно вжиті нашим урядом антикризові заходи дозволили у відносно короткий термін не тільки вирівняти ситуацію, взяти її під контроль, але й спрямувати розвиток країни в іншу сторону, де головний пріоритет - поліпшення якості життя всіх без винятку громадян. Природно, до цієї мети можна йти семимильними кроками. Ті, хто говорить, що можна миттєво і значно підвищити рівень добробуту громадян, безсовісно грішать популізмом.

У першу чергу потрібно створити базу для очікуваних змін, наповнити бюджет, з якого, власне, і має фінансуватися все те, чого очікують від держави громадяни.

Серед основних досягнень уряду за минулий рік і те, що ми витримали встановлений законом про бюджет дефіцит. Розрахувалися з усіма боргами держави. Відновили співпрацю з Міжнародним валютним фондом і завдяки цьому підвищили «запас міцності» фінансової системи, отримали доступ до міжнародного ринку капіталів.

Практично вирішили проблему заборгованості з відшкодування ПДВ, накопичену за попередні роки, тобто, дали підприємствам операційні засоби для антикризових програм, відновлення виробництва.

І при цьому підвищили зарплати і пенсії, компенсували людям недоотримані кошти за перші три місяці 2010 року, завдяки цьому оживили внутрішній попит, і таким чином підтримали відновлення виробництва на внутрішньому ринку.

Нам вдалося захистити найбільш вразливі верстви суспільства від підвищення житлово-комунальних тарифів, спростивши надання субсидій і зменшивши поріг для їх отримання.

Такі заходи дозволили стабілізувати роботу національної економіки та повернути її на шлях зростання. Приріст реального ВВП на 4,1% перевищив прогнозовані показники, а приріст обсягів виробництва промислової продукції вдвічі більше запланованих цифр і склав 11%. Відновлення економіки дало необхідні ресурси для виконання бюджету. Хотілося б ще назвати декілька важливих цифр. У 2010 році надходження до державного бюджету у порівнянні з минулим роком збільшилися на 23% - до 257 млрд гривень. Загалом Державний бюджет по доходах виконано на 100,8% у порівнянні з повністю проваленого бюджетом 2009 року, коли виконання склало 85%.

Болючим питанням залишається повернення боргів, які попередники в розрахунку виграти вибори робили нестримно. Хотів би підкреслити, що уряд минулого року запозичив рівно стільки коштів, скільки необхідно було для повернення вкрай дорогих запозичень попередніх років. При цьому середньозважена ставка запозичень зменшилася більш ніж удвічі: до 8,5% на початок 2011 року. Хочу підкреслити, що запозичення нашого уряду були набагато дешевше для платників податків, ніж запозичення попередників.

Дуже важливим досягненням роботи Уряду вважаю і те, що в повному обсязі були виконані всі соціальні зобов'язання. Зокрема, відповідно до вимог Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», базові соціальні стандарти підвищені в середньому на 24% (за показника інфляції 9,1%) і забезпечено зростання реальної заробітної плати на 10,2%, т. е. темпами дещо більшими, ніж інфляція в 2010 році. Середньорічний мінімальний розмір пенсії в порівнянні з 2009 роком виріс на 200 гривень. З 1 серпня 2010 року інваліди Великої Вітчизняної війни та учасники бойових дій отримали додаткове підвищення мінімальної пенсійної виплати в середньому на 21%. З Державного бюджету України виділено кошти на забезпечення житлом інвалідів I групи Великої Вітчизняної війни і за рахунок цих коштів для них придбано близько 500 квартир у 115 населених пунктах.

Хочу зазначити, що при збільшенні соціальних виплат у минулому році Уряд скоротив витрати на утримання адміністративного апарату майже на 600 мільйонів гривень; в поточному році, за рахунок скорочення і оптимізації органів влади заплановано заощадити більше 1 мільярда гривень. Ці відомості, які я навів, дають зрозуміти, що Уряд впорався з украй непростим завданням: в умовах дуже обмежених ресурсів досить успішно об'єднати два основних напрями бюджетної політики: соціальний захист людей і стимулювання відновлення економіки.

- Які першочергові завдання визначає Уряд на 2011 рік? Які реформи ви вважаєте найголовнішими, і що із задуманого можна, в тій чи іншій мірі повно, здійснити у річній перспективі? Які найважливіші законопроекти Уряд готує для подання до ВР найближчим часом?

- Це величезний пласт роботи. Реформи треба провести одночасно і як можна швидше, щоб, як кажуть, «не розтягувати задоволення». Тобто, зробити перетворення, які завжди болючі, швидко, заподіявши мінімум незручностей. А кожна реформа - це кілька законів і сотні підзаконних нормативних актів. Наприклад, Податковий кодекс супроводжується майже двома сотнями нормативних актів.

Хотілося б акцентувати увагу на основних пріоритетах впровадження Програми економічних реформ в 2011 році. Це поліпшення інвестиційного клімату та сприяння розвитку підприємництва, розвиток сільського господарства і проведення земельної реформи (шляхом скорочення фіскального тиску і дерегуляції), реформування системи пенсійного страхування та системи соціальної підтримки, системи медичної допомоги, системи освіти. Також необхідно завершити реформування органів центральної виконавчої влади.

Але, на моє переконання, головне завдання уряду - збільшення реальних доходів населення вже в 2011 році. І всі інші дії, в тому числі реформи в багатьох галузях, підпорядковані в першу чергу виконання цього завдання. Уряд продовжить процес підвищення соціальних стандартів: будуть підвищені мінімальна заробітна плата, прожитковий мінімум, пенсійні виплати, державна допомога сім'ям з дітьми, в тому числі і допомогу при народженні дитини.

У 2011 році ми поставили за мету нарешті зрівняти розмір мінімальної зарплати і мінімальної пенсії з відповідним прожитковим мінімумом. Цей розмір для дітей до 6-ти років зросте до 870 грн, від 6-до 18 років - до 1042 грн, для працездатних - до 1004 грн. Підкреслю, що особливу увагу уряд приділятиме соціальному забезпеченню родин з дітьми.

Буде також збільшено допомогу по вагітності та пологах, на дітей, позбавлених батьківського піклування. Щодо реформ, то вони неминучі, причому в багатьох галузях. Більш того, за деякими напрямками чекати просто не можна. Наприклад, сільське господарство потребує допомоги вже сьогодні, коли закладаються основи під майбутній урожай. Буквально днями Кабмін затвердив порядки використання бюджетних коштів по двадцяти трьом бюджетними програмами підтримки агропромислового комплексу.

Хотів би акцентувати увагу ще на одному. Ми підходимо до землі не як тимчасові споживачі, а як дбайливі господарі. Однією із складових такого підходу буде і визначення механізму часткової компенсації сільгосппідприємствам витрат, пов'язаних із захистом, відновленням і підвищенням родючості ґрунтів. Не обділені увагою і тваринництво: на його підтримку, в тому числі на нарощування поголів'я худоби, уряд направить понад 2 млрд гривень. Ми просто зобов'язані повністю забезпечувати внутрішній ринок основними продуктами харчування, і головне - за прийнятними для споживачів цінами.

Як і раніше актуальною залишається загальноосвітня і наукова сфера, зараз профільному міністерству доручено доопрацювати проект Закону «Про вищу освіту». У цьому документі має буде передбачено поєднання у вузах освітнього процесу з науково-практичною діяльністю і фундаментальними науковими дослідженнями.

- Які механізми взаємодії Уряду з громадськими організаціями при розробці законодавчих проектів для реформування тих чи інших сфер суспільного життя? Чи планує Уряд розширити і модернізувати коло обговорення - наприклад, організацію круглих столів за участю представників експертного середовища, інші методи розгляду життєво важливих питань саме компетентних людей? Які будуть механізми обговорення тієї ж реформи ЖКГ і Трудового кодексу за участю широкої громадськості?

- Зрозуміло, реформи ми проводимо для громадян, і те, які саме зміни нам потрібні, повинні підказати ті, заради кого, власне, вони й проводяться. Без широкого громадського обговорення соціально-економічних реформ важко чітко визначити всі пріоритети, врахувати всі можливі ризики та неузгодженості. Тому публічне обговорення реформ - це вже їх складова частина.

Чіткі механізми обговорення вже вироблені й апробовані. Подивіться, як обговорювалася пенсійна реформа: у всіх галузях і в усіх областях, з кожною соціальною групою, через колл-центр Уряду і через регіональні відділенні Пенсійного фонду, Міністерства соціальної політики. Можна впевнено сказати, що до цих пір такої масштабної громадської експертизи ще не проводилося. Причому діалог відбувся змістовний, зацікавлений. Адже практично всі згодні, що нинішня пенсійна система консервує бідність. Тому, як не тривожно людям щось міняти, але вони хочуть побачити перетворення, які гарантують забезпечену старість.

Решта реформи будуть так само широко обговорюватися. Скажу більше: громадські ініціативи - це найважливіший важіль коригування, поліпшення вже відбулися реформ, коли практика підказує необхідні зміни. Тому діалог буде безперервним.

- Які заходи планує приймати Уряд з метою пожвавлення ринку праці і, отже, підвищення розміру середньої заробітної плати?

- На початку року я ініціював дискусію за участю вчених і роботодавців про те, як нам коригувати ситуацію на ринку праці і якими засобами компенсувати несприятливу демографічну ситуацію. Хочу звернути увагу на те, що кожна інвестиційна програма повинна мати необхідне соціально-демографічне обґрунтування. Адже інвестиції в першу чергу - це нові робочі місця. А хто буде на них працювати? Чи достатньо у нас кадрів відповідної кваліфікації?

На сьогодні соціально-демографічна ситуація, і більше того, прогнози в Україні - одні з найгірших у Європі. У нас критичний відтік робочої сили за кордон, а до того ж очевидний дисбаланс у професійній підготовці: наші училища, технікуми, вузи випускають зовсім не тих фахівців, на яких є запит в інноваційно-інвестиційної моделі розвитку.

Тому до вирішення цієї проблеми потрібно підходити комплексно: починаючи від підтримки молодих сімей, відновлення мережі дошкільних установ до створення робочих місць з гарантованою достойною оплатою праці. Шлях один: інвестувати в більш високу продуктивність праці. Цей шлях відкриває Податковий кодекс, який містить стимули для модернізації виробництва, інноваційного розвитку. Введення Податкового кодексу дозволить протягом двох років збільшити зарплату в півтора рази. Ресурс для такого підвищення дасть економіка, звільнена від надмірного фіскального тиску.

Найважливіша умова пожвавлення ринку праці - відновлення нормального кредитування економіки. Тільки в будівництві обсяги скоротилися на дві третини. Значить, відновлення кредитування поверне до життя дві третини робочих місць. Уряд твердо здійснює курс на фінансову стабільність, стабільність національної валюти - і як наслідок кредитні ставки вже почали знижуватися.

- Як ви бачите просування пенсійної реформи - однієї з найбільш складних для суспільства? Адже з одного боку, і це не секрет, здійснюється відчутний тиск з боку МВФ, з іншого - невдоволення суспільства, з третього - безперечна і невідкладна необхідність реформування пенсійної системи країни. Як можна порівняно безболісно пройти між цими «Сцилла» і «Харибдою», і, все-таки, хоча б розпочати в поточному році цю реформу?

- Пенсійна реформа назріла, вона необхідна, - це ми людям прямо говоримо. Чому? Ну, перш за все, пенсійна система несправедлива по відношенню до людей. Несправедлива, бо, з одного боку, не дає можливості, скажімо, нормально жити на ту пенсію, яка виплачується більшості наших громадян, взагалі-то, що заробили право на безбідну старість. З іншого боку, окрема категорія наших громадян отримує пенсії надмірно високі. Приміром, якщо їх перевести у валюту, щоб порівняти з пенсіями зарубіжних чиновників, то вони вищі пенсій, які отримують високопоставлені службовці навіть у Німеччині, Франції. Чому так склалося? Та тому, що колишній уряд необґрунтовано високо спочатку підняло заробітну плату собі, суддям, прокурорам, народним депутатам. Природно, висока заробітна плата сформувала високі відрахування до Пенсійного фонду. І тому сформувалися пенсії розміром і 20 тис., і 30 тис., і 40 тис. От за рахунок того, що необґрунтовано були підвищені заробітні плати, сформувалися вихідні допомоги неймовірних розмірів - по мільйону гривень. Про це мало хто говорить, але говорити нашим людям треба. Тоді само собою напрошується відповідь: чи треба змінювати таку систему, яка з одного боку створює кричущу несправедливість, а з іншого - не дає можливості нашим пенсіонерам гідно жити на пенсію?

І тому пенсійну реформу необхідно проводити негайно. Вона, безумовно непроста, але вона повинна стимулювати наших людей створювати собі пенсію індивідуально, збільшуючи накопичувальних фондів. Саме на підготовку до їх створення будуть спрямовані основні зусилля в цьому році. Вже починаючи з 2012 року перші 3 млрд надійдуть до накопичувальних фондів. Потім планується зростання: 2013 рік - це буде 6,5 млрд, 2014 - це буде вже 9800 млн. і так далі.

Накопичення в подібних фондах, які будуть як державними, так і недержавними, ми будемо страхувати шляхом розміщення їх коштів під державні гарантії. Це абсолютно безпрограшна система, і можна сміливо сказати людям, що вони будуть не просто збирати свої гроші на пенсію, а й отримувати відсотки на ці пенсії. При цьому неминуче підвищення пенсійного віку буде розтягнуто в часі на 10 років. Це максимально «м'який» перехід з сьогоднішнього безвихідного стану до бездефіцитній роботі Пенсійного фонду і гарантованої гідної пенсії, накопиченої людиною на свій розсуд.

- Під час недавньої «Розмови з країною», Президент України підкреслив, що перед Урядом поставлено завдання довести мінімальну пенсію до 1320 грн вже в цьому році. Які заходи вживатиме уряд, щоб виконати цю обіцянку?

- Працювати. Усі соціальні виплати можна підвищувати тільки тоді, коли буде наповнюватися бюджет. Для цього повинна працювати економіка. І завдання Уряду - забезпечити ефективність цього процесу, впроваджувати такі новації, які б стимулювали розвиток багатьох галузей. Це в свою чергу - нові робочі місця, а звідси і пенсійні відрахування. І природно - підвищення пенсій.

Прораховуватимуться всі варіанти, абсолютно все. Ми будемо знаходити стимули, щоб пенсійна реформа функціонувала на розвиток нашої економіки. Тільки в цьому випадку нам вдасться знайти достатні підстави для підвищення пенсій.

- Як далі проходитиме адміністративна реформа, розпочата Президентом у минулому році? Чи відчуваєте ви опір управлінського апарату дуже некомфортним змін, які неминучі при проведенні цієї реформи? І як ви як керівник Уряду бачите шляхи знову ж - конструктивної роботи - в цьому напрямку? Як оптимізувати цю систему, залишивши в ній дійсно кращі кадри?

- Завдання реформи системи управління полягає не тільки і не стільки в скороченні чисельності чиновників і оптимізації витрат - це, безумовно, буде одним з результатів. Але найголовніше - створення ефективної і безкорупційної системи управління. Важливо, щоб вона не бюрократизована процеси в країні, не затягувала прийняття рішень, а навпаки давала б змогу швидко і ефективно реагувати на ситуацію в країні.

У результаті чисельність державних службовців буде скорочена не менше ніж на 30 відсотків. При цьому з комплектуванням кадрів, думаю, проблем не буде, фахівців достатньо. Хоча в центральних органах виконавчої влади повинні працювати кращі, і планка конкурсного відбору тут дуже висока. Повірте, ті, хто пройде через це кадрове «решето», будуть дійсно справжніми професіоналами.

При цьому паралельно Уряд найближчим часом планує зосередитися на впорядкуванні системи державних послуг. Зокрема - нормативної регламентації процедур взаємодії громадян і юридичних осіб із органами влади. Переконаний, що належний рівень якості цих послуг, доступність їх як в центрі, так і в регіонах - це шлях до зміцнення довіри населення до влади, поліпшення відносин між регіонами і центром.

- Підготовка України до проведення Чемпіонату з футболу Євро-2012 виходить на фінішну пряму. Що, на вашу думку, необхідно зробити Уряду, щоб підготовка пройшла на належному рівні і максимально успішно? Чи потрібно створювати якісь «тепличні» умови для інвесторів? Якщо ні, то за рахунок яких ресурсів з Держбюджету буде завершена підготовка інфраструктури під Євро-2012?

- В цілому я задоволений результатами підготовки України до проведення фінальної частини Євро-2012. Добрими темпами ведеться будівництво та реконструкція стадіонів, аеропортів, доріг до Євро-2012. У нас вже немає ніяких сумнівів, що в першому кварталі 2012 року ми абсолютно всі заплановані роботи завершимо.

Темпи будівництва свідчать і про те, що вчасно буде зданий в експлуатацію НСК «Олімпійський» у Києві. Сьогодні у мене немає ніяких сумнівів, що цього літа ми стадіон здамо, а до кінця року вся його інфраструктура буде працювати.

Крім цього, в 2010 році була побудована тисяча кілометрів доріг (для порівняння, у 2009-му - лише 10 км). Також в 2010 році побудовано 7 великих транспортних розв'язок, 48 шляхопроводів і мостів, введені три станції метро у Києві, одна станція метро в Харкові, і продовжується будівництво метрополітену в Дніпропетровську. Все це було дуже непросто в умовах дефіциту ресурсів, але раціональне їх використання дозволило направити необхідні гроші на реалізацію інфраструктурних проектів, так нам необхідних.

Євро-2012 має стати поштовхом для розвитку регіонів. Зокрема, для розвитку інфраструктури, аеропортів, доріг, готелів, комунікацій, і не лише в регіонах, які визначені для проведення чемпіонату, але і на всій території Україні.

Бюджетних грошей на проведення фіналу чемпіонату повністю не вистачить. Власне, ми на це і не розраховували. Справа в тому, що великі інфраструктурні об'єкти - це магніт для інвестицій, плацдарм, з якого бізнес може розвиватися. Тому на місцях повинні проявити ініціативу і гнучкість у створенні умов для інвесторів. Це завдання в першу чергу для керівників міст, які прийматимуть Євро-2012. Але привілеїв ні для кого не буде, адже роботи з підготовки до чемпіонату - це стимул в першу чергу для тих, хто вкладає гроші. Отримані ж з бюджету кошти потрібно використовувати максимально ефективно - таке завдання поставлено всім керівникам регіонів з підготовки до Євро-2012.