Верховна Рада України 12 травня заслухала уряд про підготовку угод з Росією. Вони можуть бути підписані під час візиту президента Росії Дмитра Медведєва до Києва 17-18 травня. За словами екс-прем'єра Юлії Тимошенко, президент Віктор Янукович має намір «здати основні українські енергетичні об'єкти Росії». Директор російського Міжнародного інституту політичної експертизи Євген Мінченко впевнений, що, перебуваючи при владі, Юлія Тимошенко змушена була б проводити схожу по відношенню до Росії економічну політику: - Коли Юлія Тимошенко говорить про зраду національних інтересів і докладно розповідає, що буде наступним етапом, виникає запитання - а звідки вона все це знає? Відповідь дуже проста: все це Юлія Тимошенко, мабуть, цілком докладно обговорювала з російським прем'єром Володимиром Путіним, розмірковуючи про те, як вона буде їх реалізовувати, знаходячись при владі. І коли Володимир Путін каже, що в особистих бесідах Юлія Тимошенко зовсім не заперечувала проти продовження перебування Чорноморського флоту в Криму, я йому вірю, знаючи політичну біографію Юлії Тимошенко і її безпрецедентну «принциповість». Тому весь цей пафос саме з вуст Тимошенко виглядає, загалом, досить сумнівно. Тому, я думаю, що якщо б раптом Юлія Володимирівна перемогла на президентських виборах, то вектор в економіці був би приблизно такий самий. Причому пояснюється це абсолютно об'єктивними причинами: тим, що ні США, ні Європа не налаштовані зараз на те, щоб вкладати гроші в українську економіку, щоб надавати допомогу в розвитку тих чи інших секторів її економіки. Тобто вони взяли на себе місію таких вчителів - ось є правила, ви їх дотримуйтеся, а ми вас тоді морально підтримаємо. Так, є виключення з цього правила - це кредити Міжнародного валютного фонду. Але такі кредити - це саме можливість «день простояти та ніч протриматися», але це не те, що може запустити розвиток економіки. А розвиток економіки запускають ті речі, які зараз робить Янукович. Це гармонізація ціни на газ і приведення її у більш адекватний вигляд порявняно з тими угодами, які в минулому році підписала Юлія Тимошенко, коли вийшло так, що Україна, якщо брати формулу ціноутворення, платила найвищу ціну за газ в Європі. Це розвиток відносин в енергетиці і можливість, в тому числі, експорту електроенергії. Це розвиток українських атомних електростанцій, тим більше що продукція американської компанії Westinghouse не є за співвідношенням ціни і якості конкурентоспроможної по відношенню до продукції російської компанії «ТВЕЛ». Тому я думаю, що, якщо брати просто елементарну економічну логіку, то вона, очевидно, на боці Януковича. Це перший аспект. Другий аспект - наскільки це буде електорально впливати і чи вдасться Тимошенко на тлі всієї цієї риторики звалити президента Януковича і уряд Миколи Азарова. Я думаю, що це нереально. Є близько 20-25 відсотків людей, які реагують на цю націонал-демократичну риторику, а решта населення ділиться приблизно навпіл. Одні вважають, що Янукович рухається зараз в абсолютно правильному напрямку, це десь близько 35 відсотків - ті, хто голосував за нього в першому турі президентських виборів. Є і друга половина, налаштована індиферентно - «ми не знаємо, як краще з ідеологічної точки зору, покажіть нам економічну вигоду». Це такі прагматичні виборці. Враховуючи, що почалося незначне зростання української економіки і до осені це зростання ще посилиться, економічні аргументи переб'ють цю всю політичну лірику. Тому, на мій погляд, єдиний спосіб виживання сьогодні для Юлії Тимошенко - це організація акцій фізичної підтримки на плаву, тим більше що вона зараз опинилася в інформаційній блокаді і їй потрібні інформаційні приводи для того, щоб опинятися в засобах масової інформації. Але я не думаю, що це матиме якісь серйозні наслідки. Що ж стосується так званої пропозиції Росії про поглинання «Нафтогазу» «Газпромом», то його не існує. Є пропозиція про об'єднання газових активів, вона зараз опрацьовується. Я так розумію, що йдеться про те, щоб реалізувати давню мрію українців - отримати видобувні активи на території Росії. Це те, про що вони давно мріяли, чого вони домагалися. І другий аргумент для України - це гарантія завантаження української газотранспортної системи. Тому що років через 5-7 Україна, як транзитна країна, може виявитися просто непотрібною, коли побудують і «Південний», і «Північний потік». Тому що при зниженні обсягів постачань до Європи, власне, цими газопроводами можна повністю замінити українську газотранспортну систему. На Україні, щоправда, є дуже важливий ресурс - це підземні сховища газу, які дозволяють регулювати обсяги поставок. Це те, чого немає у сусідів, але в принципі проблема теж технічно вирішувана. Тому, на мій погляд, для України та чи інша форма кооперації з «Газпромом» - це питання просто-напросто виживання, як транзитної країни. А для Росії це гарантії спокійного транзиту через Україну, гарантії того, що європейські споживачі не будуть обурюватися, що знову через якісь політичні розклади вони раптом виявляються без газу в розпал зими. Тому ідея цікава, ну, а як вона технічно буде реалізована, ми поки цього не знаємо. Давайте подивимося, як це буде реалізовуватися: створення єдиної корпорації у форматі обміну акціями, створення спільного підприємства - там насправді досить багато варіантів може бути. Заяви Юлії Тимошенко про здачу Україною Росії «Енергоатому», гідроенергетики і всього, що пов'язано з експортом енергетики за кордон - все це міф. Більше того, ще раз хочу звернути увагу, що попередній уряд Тимошенко рухався абсолютно в тому ж напрямку, нічого нового не відбулося. Немає якогось стратегічного розвороту. Власне, те ж саме робила Тимошенко, тільки тихо, під розмови про українську культуру, про національні інтереси. Вона робила те ж саме. Соус був інший, а суть була та ж сама. Просто нічого іншого будь-якому більш-менш адекватному українському уряду не залишається робити. З однієї простої причини - тому що це економічно вигідно.
Верховна Рада України 12 травня заслухала уряд про підготовку угод з Росією. Вони можуть бути підписані під час візиту президента Росії Дмитра Медведєва до Києва 17-18 травня. За словами екс-прем'єра Юлії Тимошенко, президент Віктор Янукович має намір «здати основні українські енергетичні об'єкти Росії».