 Близько 150 лучан взяли участь в акції «Запали свічку», яку організувала Луцька міська організація ПР. Захід був приурочений до 69-річниці з дня початку Великої Вітчизняної Війни. Саме 22 червня, у теплий літній день, коли природа дарувала таке розмаїття вражень, коли ночі були такими теплими та ідилічними, коли 17 річні випускники танцювали свій останній шкільний вальс – почалася війна, яка тривала 1418 днів і ночей. Фашисти стрімко увірвалися на територію Радянського союзу, саме у ці перші місяці, ми втратили найбільше громадян, не лише солдатів, а й мирне населення, яке не очікувало такого раптового вторгнення.   Усі, хто зібрався ввечері на Меморіалі вічної пам’яті прийшли з однією метою, вшанувати мільйони полеглих, які стали жертвами безглуздої війни.   Вогонь очищує. Як зазначив Георгій Бошкатов: «Ми повинні забути про усі суперечки, адже тоді, у 1941 році ніхто не зважав на відмінності. Усі народи, які на той час входили до складу СРСР стали єдиним цілим, харчувалися зі спільного казана і стояли пліч-о-пліч, тоді теж були відмінності і культурні і ментальні, але спільне горе стерло абсолютно усі межі. На той час, коли почалася війна, мені залишалося служити кілька місяців до звільнення в запас. Війна перекреслила всі мої плани, я змушений був знову брати зброю до рук, але йти вже не на навчальні стрільби, а в реальний бій, де смерть теж була справжньою. Зараз можна багато говорити як воно було чи не було насправді, та це все несуттєво. Я бажаю вам ніколи не пережити того, що пережили ми, усі, хто стали очевидцями війни».   З кожним роком ветеранів стає все менше. Вони йдуть і забирають з собою ту справжню війну. Та лише в наших силах зберегти у серці їхні спогади. Оскільки все в світі має тенденцію повторюватися, тільки-но пам'ять стирає згадки про біду. Потрібно переказувати історію дітям, онукам, правнукам. Для них це вже далеке минуле. Але минуле, яке вносить мораль та ясність у сьогодення.   «Я знаю про війну не з книжок, мені розповідала про реальні події моя бабуся. Це звичайно дуже важкі спогади, які не хочеться ворушити. Разом з тим, в мене є діти, зрозуміло, що коли вони виростуть, то вже не застануть живими тих, хто був очевидцем війни. Втім, я буду вчити їх шанувати пам'ять про героїв, завдяки яким перемога стала можливою» - сказав активіст Союзу молоді регіонів України Ігор Возняк. Адже у війні у кінцевому підсумку немає переможців та переможених, оскільки ціна питання надто висока – життя.   Акція «Запали свічку» одночасно відбувалася у багатьох містах України, Росії, Білорусі та Прибалтики. У ній взяли участь і очевидці та учасники бойових дій, а також молоде покоління.
|
