Валентина КУДІН, начальник відділу загальнообов'язкового та добровільного накопичувального пенсійного забезпечення департаменту пенсійного забезпечення Мінпраці

Добробут залежить від працюючих

Система обов'язкового пенсійного страхування - це форма резервування заробітної плати (чи інших видів доходів від зайнятості), що забезпечує підтримку матеріального добробуту в разі втрати працездатності в старості, через інвалідність або втрату годувальника. Сплачуючи внески на пенсійне страхування, працівники та їхні роботодавці об'єднують свої зусилля й ресурси для створення колективних систем захисту і безпеки, що дає можливість розподілити ризики й збитки між громадянином та суспільством. При цьому забезпечується соціальний зв'язок не лише між безпосередніми учасниками ринку праці, а й між поколіннями, зокрема між поколінням працездатних осіб та їхніми батьками й дітьми.

За механізмом фінансування вирізняють розподільчі та накопичувальні пенсійні системи. Розподільчі системи, які ще називають нефондованими або безрезервними, передбачають використання поточних надходжень на виплату пенсій наявним пенсіонерам. Надходження при цьому представляють собою страхові внески до солідарної системи або спеціальних пенсійних зборів та інші обов'язкові платежі, що мають фіскальний характер, чи шляхом прямих асигнувань з державного бюджету. У цьому випадку добробут пенсіонерів безпосередньо залежить від доходів працюючого населення та фінансової спроможності солідарної системи. Кошти розподільчої пенсійної системи належать до соціальних інвестицій, оскільки забезпечують суспільні зобов'язання й мають всі ознаки соціальних видатків.

Якщо солідарна система (розподільча) в Україні функціонує з 2004 року, то засади накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - накопичувальна система пенсійного страхування) лише опрацьовуються. Ця система базується на можливості створення резерву для майбутніх доходів завдяки тому, що надходження коштів спрямовуються не на забезпечення поточних пенсійних виплат, а на інвестування у різноманітні прибуткові проекти. Позитивний інвестиційний дохід дає змогу захистити пенсійні заощадження від інфляції, покрити накладні видатки, пов'язані з обслуговуванням пенсійних активів, і створити фінансове підгрунтя для гідної старості. Накопичувальна складова обумовлює не лише соціальний, а й економічний інвестиційний ефект від таких пенсійних систем. Кошти, сформовані на накопичувальному пенсійному рахунку учасника системи, будуть його власністю та підлягатимуть успадкуванню у встановленому законом порядку.

Накопичувальна система пенсійного страхування функціонуватиме паралельно із солідарною системою і впроваджується на часткове її заміщення. Тобто учасник накопичувальної системи пенсійного страхування (особи, яким на дату впровадження системи виповниться не більше 35 років) спрямовуватиме частку єдиного внеску, що дорівнюватиме 2% від своєї заробітної плати, не до солідарної системи, а на накопичувальний пенсійний рахунок. Щороку розмір відрахувань єдиного внеску збільшуватиметься на 1% до досягнення 7%. При цьому роботодавець сплачуватиме частку єдиного внеску на обов'язкове пенсійне страхування до солідарної системи. Особам, які є учасниками двох рівнів пенсійної системи -солідарної та накопичувальної, величина оцінки одного року страхового стажу для обчислення пенсії в солідарній системі зменшується з 1,35 до 1,08%. Тому працівникам старшого віку, у яких час для здійснення накопичень буде невеликим, вигідніше залишатися в солідарній системі, оскільки їхній розмір пенсії буде більш високим.

Розуміючи, що впровадження нової системи обумовлює "відтік" коштів із солідарної системи, та враховуючи складну фінансову ситуацію солідарної системи, запровадження сплати внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування передбачається розпочати з року, в якому буде забезпечено бездефіцитність бюджету Пенсійного фонду України.

Накопичувати буде вигідно

Перші 2 роки роботи кошти накопичувальної системи пенсійного страхування зберігатимуться в Накопичувальному пенсійному фонді, а точніше - на його рахунку, який відкриватиметься виконавчою дирекцією Пенсійного фонду в банку-зберігачі. Адміністрування цього фонду здійснюватиме виконавча дирекція Пенсійного фонду, управління активами - приватна компанія з управління активами, обрана Радою Накопичувального фонду за конкурсом. До складу Ради входитимуть 14 осіб, які на пропорційній основі призначатимуться Президентом України та Верховною Радою України. Зокрема представники центральних органів виконавчої влади у сфері соціальної політики, економіки, фінансів Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, державної комісії з цінних паперів, Національного банку України, роботодавців та застрахованих осіб.

Через 2 роки після запровадження системи її учасники матимуть право перераховувати свої кошти до обраного ними недержавного пенсійного фонду з числа приватних фондів, які отримають ліцензію в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та відповідатимуть визначеним законом вимогам. Недержавні пенсійні фонди працюють в Україні з 2004 року і на сьогодні учасниками системи недержавного пенсійного забезпечення є майже 500 тис. осіб. Досвід, який має добровільна система пенсійного забезпечення, - це одна з передумов для провадження накопичувальної системи пенсійного страхування.

Принципи функціонування двох накопичувальних систем (добровільної й обов'язкової) законами визначені практично однакові. Серед основних відмінностей між цими системи є те, що в системі недержавного пенсійного забезпечення:

а) адміністрування недержавного пенсійного фонду здійснює юридична особа, яка отримала ліцензію на адміністрування недержавних пенсійних фондів, а не виконавча дирекція Пенсійного фонду;

б) управлінські рішення по роботі недержавного пенсійного фонду приймає Рада фонду, представники якої призначаються засновниками Пенсійного фонду та роботодавцями - платниками корпоративного Пенсійного фонду. Особи набувають повноважень членів Ради фонду, якщо протягом 30 днів після подання списку членів Ради фонду до Держфінпослуг щодо них не надійде обгрунтованого письмового заперечення;

в) управління активами здійснює компанія з управління активами або інша особа, яка отримала ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління активами, та з якою рада фонду уклала відповідний договір;

г) умови, за якими проводиться вибір, зокрема банка-зберігача, визначається статутом відповідного фонду.

ЦЕ ВAЖЛИВO

"Згідно з проектом пенсійної реформи передбачено поступове збільшення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років. Вважаю за доцільне збільшення страхового стажу з 20 до 30 років, необхідного для отримання пенсії, проводити також поетапно (пропорційно) відповідно до збільшення пенсійного віку. Що робити тим, хто не матиме 30 років стажу?"

Ірина СТЕПАНОВА,

м. Київ

Вирішення питань щодо зміни мінімальної величини стажу роботи та страхового стажу для призначення всіх видів пенсій є одним із питань пенсійної реформи 2010-2014 років. Законопроект передбачає підвищення тривалості страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком із солідарної системи, з 5 до 15 років та нормативної тривалості стажу з 20 років для жінок, 25 років для чоловіків до 30 для жінок і 35 років для чоловіків.

Це має сприяти мотивації населення до подовження тривалості трудового періоду. Особи, які не набули 15-річного страхового стажу, одержуватимуть державну соціальну допомогу в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Особи, страховий стаж яких становитиме від 15 до 30 (35) років, отримуватимуть пенсію у пропорційному розмірі.

"Законопроектом передбачається враховувати заробітну плату для призначення пенсії лише за даними персоніфікації - з липня 2000 року. Моє підприємство ліквідовано. Останнім часом працювала мало і з невеликими заробітками. Чи можна в таких випадках буде брати заробітки до 2000 року, коли вони були досить високі?"

Наталя НАЗАРОВА,

м. Черкаси

Законопроектом передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі коли страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року, становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Це дасть можливість позбавити майбутніх пенсіонерів пошуку старих архівів та ліквідованих підприємств. В той же час передбачається залишити старий порядок для тих, хто за період з 2000 року не набув достатнього страхового стажу (60 місяців).

За результатами громадського обговорення передбачається тимчасово, до 2016 року, надати можливість враховувати заробітки до 2000 року, підвищивши при цьому контроль за видачею довідок, щоб усунути можливість їх фальсифікації.

"Працюючий пенсіонер, якому наукова пенсія вже призначена, не відчує ніяких змін, чи він буде отримувати звичайну пенсію, поки не звільниться?"

Олег КУПРІЯНОВ,

м. Львів

Пенсії, призначені до набрання чинності законопроектом, виплачуватимуться у тих самих розмірах, без будь-яких змін. Також законопроектом не передбачено будь-яких обмежень у виплаті пенсій працюючим пенсіонерам, в тому числі й для спеціальних пенсій, які були призначені до набрання чинності законопроектом.