 Чому так нав’язливо причепилися до нового міністра освіти Дмитра Табачника зграї політичних стерв’ятників? Людина щойно зайняла пост. Ще нічого не зробила, окрім того, як дала кілька коментарів, а на нього вже вішають ярлик українофоба. Призначили навіть акцію протесту, оголосивши в інтернеті мобілізацію студентських організацій для дійства за назвою «Анти Табачна кампанія». У мене є власна версія, чому піднімається ця пропагандистська хвиля. Це припущення складається після спілкування з ректорами декількох українських вузів. Факт, який просочився у пресу, про те, як Вакарчук-Старший «благословив» Вакарчука-Молодшого в шкільний підручник, використовуючи держбюджет для реклами музичного бізнесу свого нащадка, - тільки вершина корупційної піраміди, у яку перетворилося це міністерство при «помаранчевих». Я був вражений , довідавшись, що в післямайданну епоху лідери деяких студентських організацій (до речі, не всіх, а тільки обраних ) були введені в атестаційні органи Міносвіти. Без їхньої візи жоден вуз не міг одержати дозвіл на нові спеціальності. Зовні це виглядало дуже демократично - як залучення громадськості для рішення важливих державних проблем. Але чим ще можна назвати цю вигадливу схемку, як не новою формою рекету? Дозвіл видавався нібито тільки в обмін на перерахування на рахунки «правильних» студентських організацій «спонсорських внесків». А куди вони йшли далі, було відомо одному Богові й «молодіжним вождям», що стали раптом дуже важливими людьми в бюрократичних сферах.
Із приходом нового міністра над цим «грошовим потоком» нависла загроза. Разом з Табачником очікується серйозна ревізія, як у п'єсі Гоголя. Щоб відволікти від неї увагу, політики та «псевдостуденти-рекетири» вирішили розкрутити тему «бунту». Не в українофобстві й не в українолюбові, здається мені, причина нинішнього скандалу, а в спробі замести сліди звичайного вимагання. Дивіться уважно телевізор. Завтра ви побачите нову серію «Операції «Ы».
Олесь Бузина, письменник
|