 У 2010 році розпочалися кардинальні реформи,
ініційовані Президентом України Віктором Януковичем. Близько двох десятків
років на різних рівнях звучали гучні заяви про необхідність таких перетворень, викликаних
плачевним станом вітчизняної економіки, недосконалістю фінансової,
кредитно-грошової і податкової систем, низькою ефективністю системи державного
управління.
Йшли роки, одна за одною помпезно презентувалися і
непомітно забувалися чергові виборчі програми, маніфести і декларації,
змінилися покоління українських політиків, державних діячів та інших посадових
осіб, але нікому так і не вистачило політичної волі і мужності прийняти
принципове рішення - розпочати проведення реформ, дати країні перспективу, а
українцям - шанс на краще життя.
Як правило, проголошені амбітні плани високих
керівників на ділі оберталися банальним «латанням дір», застосуванням
косметичних заходів, неабияк розбавлених популізмом і покликаних «навести
зовнішній блиск» на добряче зношений державний механізм. Подібна
безвідповідальна практика приносила лише короткостроковий ефект, безповоротно
втрачався дорогоцінний час, а невирішені проблеми проявляли себе з новою силою.
Зрештою, в результаті подібної недбалої
бездіяльності Україна опинилася на межі економічного краху, ризикувала назавжди
залишитися на периферії світового економічного простору, перетворитися на
державу-банкрута, не здатного виконувати свої соціальні зобов'язання.
Сувора реальність вимагала ухвалення швидких і
відповідальних рішень. І такі рішення були прийняті новообраним Президентом
України Віктором Януковичем.
Ще у своїй передвиборній програмі «Україна для
людей» Віктор Янукович розглядав проведення системних реформ як необхідну умову для досягнення національного прогресу,
гідної якості життя громадян України, як єдино можливий шлях для країни до
світового визнання.
У своїй інавгураційній промові, виголошеній у
стінах українського парламенту 25 лютого 2010 року, Президент України висловив
впевненість у своїх силах і можливості врятувати Україну від
соціально-економічного колапсу, вивести її на шлях прискореного розвитку.
Під час першого засідання Комітету з економічних
реформ Віктор Янукович заявив: «Зараз ми прийшли до влади, щоб дати країні
зміни, дати нове дихання. Ми відкриємо людям нові перспективи через повноцінні
реформи. Я впевнений, що ми вийдемо з кризи сильнішими і зробимо якісні реформи
на шляху до стратегічної мети - через десять років увійти до двадцятки найбільш
розвинених країн світу».
Далі ми всі побачили конкретну п'ятирічну програму
перетворень економіки - Програму економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне
суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Її пріоритетами
є забезпечення сталого економічного розвитку, формування сприятливого
інвестиційного клімату, технологічна модернізація економіки і розвиток
інфраструктури, створення умов для економічного розвитку регіонів, формування
нової якості міжнародної інтеграції та економічної співпраці держави, корінна
реформа соціальної сфери. Її реалізація передбачала 3 етапи: 2010 рік,
2011-2012 роки, 2013-2014 роки.
На підтвердження серйозності намірів, відразу у
2010 році було розпочато процес реформування вітчизняної податкової системи,
був прийнятий Податковий кодекс як один з головних інструментів детінізації
національної економіки, створення сприятливого інвестиційного клімату.
Якщо повернутися до історії створення Податкового
кодексу, то вона налічує близько двох десятків років, десятки Указів та
розпоряджень про створення підготовчих робочих і експертних груп, сотні гучних
політичних заяв та обіцянок:
• В. Пинзеник (віце-прем'єр-міністр з питань економічної реформи в уряді Л.
Кучми) пообіцяв підготувати проект Податкового кодексу до березня 1993 року.
• Ю. Тимошенко (голова бюджетного комітету ВРУ) пообіцяла підготувати
проект до 1999 року.
• У 2000 році Кабінет Міністрів України на чолі з В. Ющенко вніс свій
проект, але він не зміг отримати підтримки Парламенту в третьому читанні
• У 2006 році Президент України В. Ющенко висловив переконання, що «в 2006
році Податковий кодекс буде прийнятий у
парламенті ... ».
• У 2007 році Президент України В. Ющенко знову заявив про необхідність
прийняття Податкового кодексу: «Ми обов'язково повинні прийняти новий
Податковий кодекс»
• Виступаючи перед учасниками одного з всеукраїнських форум 30 січня 2008
року, Президент України В. Ющенко виступив за введення Податкового кодексу в
2009 році.
Вже в ході перших 100 днів президентства Віктора
Януковича довгоочікуваний Податковий кодекс був розроблений і внесений на
розгляд Верховної Ради України. Президент виконав свої обіцянки - Новий, 2011
рік країна зустріла з новим Податковим кодексом.
Цей документ знижує податкове навантаження на
економіку, передбачає значне спрощення адміністрування податків, скорочує їх
чисельність. Новації, закладені в
кодексі, забезпечують оптимальний баланс інтересів держави і бізнесу, створюють
необхідні умови для досягнення високих темпів економічного і соціального розвитку.
У 2010 році було розпочато перший етап
адміністративної реформи, прийняті рішення, спрямовані на підвищення
ефективності системи державного управління.
Плачевним результатом п'ятирічної діяльності
колишніх керівників країни стало значне збільшення загальної кількості та
штатної чисельності центральних і місцевих органів виконавчої влади, її
«переродження» в громіздкий бюрократичний апарат, який обслуговує свої власні
інтереси, не здатний забезпечити адекватне реагування на потреби та очікування
суспільства, реалізацію основоположних конституційних прав громадян України.
Відсутність продуманої
кадрової політики, постійні сварки перших осіб держави призвели до повного
розбалансування системи державного управління, катастрофічного зниження рівня
виконавської дисципліни.
Без наведення порядку у сфері державного
управління будь-які реформи були б неефективні, не могли б принести очікуваного
результату.
9 грудня 2010 Президент України Віктор Янукович
підписав Указ «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», чим
дав старт адміністративній реформі в Україні.
У контексті реалізації адміністративної реформи
велике значення надали обмеженню наглядових і регуляторних повноважень органів
влади, створенню сприятливих умов для ведення бізнесу, підвищення інвестиційної
привабливості національної економіки.
На виконання Доручення Президента України Віктора
Януковича Уряд України кардинально скоротив кількість ліцензованих видів робіт
- на думку експертів, «зробив революцію у сфері ліцензування».
На відміну від попереднього уряду Тимошенко, що
вводив у 2008-2009 роках додаткові види ліцензій і створював тим самим нові
«корупційні годівниці», Уряд Миколи Азарова скоротив кількість ліцензованих видів
робіт з 2268 до 222, тобто більше ніж на 90%.
Україна поступово переходить від дозвільного до декларативного принципу при
відкритті бізнесу, значно (з 227 до 91) скорочено кількість видів документів
дозвільного характеру. Найближчим часом буде прийнято цілу низку профільних
законів, що передбачають дерегуляцію у різних сферах економічної діяльності.
Виступаючи на засіданні Регіонального комітету з
економічних реформ у місті Одесі, в лютому 2011 року, Президент України Віктор
Янукович зазначив: «2011 рік - рік реформ, які вже розпочаті за сімома
напрямами, а найближчим часом я озвучу ще 14 реформ, які розраховані на період
до 2014 року. Таким чином, ми реформуємо загалом 21 напрямок життєдіяльності
держави. Чітко хочу заявити, що ці реформи - не одноразова акція і не гра в
популізм. Це той шлях, з якого Україна вже не зверне, - попередні 20 років
незалежності країна жила в несистемному підході управління в усіх сферах
діяльності ».
Слова Президента не розходяться з ділом.
Передвиборче зобов'язання Віктора Януковича здійснити необхідні країні
перетворення знаходить своє практичне втілення – цілеспрямовано пройшовши
стартовий етап, ми вступаємо в активну фазу процесу реформування, приступаємо
до виконання масштабних і відповідальних завдань з модернізації вітчизняної
економіки.
Наскільки б не були складними
поставлені завдання, команда Президента подолає всі труднощі і перешкоди, в
черговий раз продемонструє свій високий професіоналізм і ефективність, без
політичного галасу і тріскотні чесно і сумлінно виконає свою роботу та досягне
поставлених цілей.
Олександр Башкаленко,
перший заступник голови обласної
державної адміністрації
|