У 2001 році був прийнятий Закон «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області», куди були включені місто Нововолинськ і його супутник – селище Жовтневе. Саме ця подія стала суттєвим поштовхом для неабиякого економічного розвитку міста. У 2002 році, коли посаду прем’єр-міністра України очолив Віктор Федорович Янукович, зона пріоритетного розвитку запрацювала із небаченою потужністю. Загальний обсяг залучених інвестицій у район тоді складав 12,5 млн. доларів США.
Ні для кого у Нововолинську не секрет, що із занепадаючого бандитського містечка у справді розвинене шахтарське місто Нововолинськ перетворився саме завдяки відповідальності та професіоналізмі тодішнього прем’єра Віктора Януковича, який усіляко підтримував зону пріоритетного розвитку. В результаті втілено у життя 19 зареєстрованих інвестиційних проектів створено майже півтори тисячі робочих місць, що дало змогу зберегти інфраструктуру будівельної, транспортної та інших галузей.
З приходом помаранчевої влади ситуація докорінно змінилася. Очоливши уряд Юлія Тимошенко одразу ж поставила жирну крапку на колись інвестиційно-привабливому місті Нововолинську. У 2005 році першою ж пропозицією уряду Тимошенко було відмовити інвесторам у пільгах та скасувати пільгу на податок на прибуток та пільгу по в’їздному миту на обладнання для цих захищених інвестиційних проектів.
В результаті інвестор відвернувся від зони пріоритетного розвитку, активні, за головування в уряді Януковича підприємства позакривалися, люди втратили робочі місця.
Дякувати за таку ведмежу послугу слід саме помаранчевій владі та уряду Тимошенко. Якби ця влада не вставляла палки в колеса інвесторам та бажаючим перетворити Нововолинськ у розвинене шахтарське місто, очевидно, що сьогодні зона пріоритетного розвитку приносила до бюджетів усіх рівнів надприбутки, рівень безробіття не лякав би нас сьогодні астрономічними цифрами.
Олена Славута
|