- Розкажіть, будь ласка, як створювалася Партія регіонів на Волині. І що спонукало Вас приєднатися до лав саме цієї політичної сили, яка на сьогодні є найпотужнішою в Україні?

   - Я 28 років був в складі компартії і після того як партія не змогла відстояти свої позиції, я вирішив більше не вступати до жодних політичних об’єднаннь. В 2000 році мені запропонували створити та очолити обласне відділення Партії регіонів. Я не одразу погодився на цю пропозицію, бо на той час я очолював «Волиньпромбуд», будівельну компанію, в якій працювало понад 8500 працівників. Ситуація в країні, а зокрема на нашому підприємстві була дуже складною, не було замовлень, затримувалася заробітна плата. Втім, Партія регіонів «підкупила» мене своєю програмою, яка містила в собі потужний імпульс до змін та прогресу. Після тривалих роздумів, я погодився і почав працювати над становленням партійної організації. Забігаючи на перед, хочу сказати, що не шкодував за зроблений вибір.  

   - Важко було починати нову справу, які труднощі були?

   - Звісно, починати завжди важко. У мене була невикористана відпустка, її я і використав щоб закласти фундамент розвитку навоствореного партійного осередку на Волині. Після завзятої і плідної роботи, було створено 20 партійних організацій в 4 містах (Луцьк, Ковель, Нововолинськ і Володимир-Волинський) і 16 районах Волинської області. Хочу відзначити, що вся робота була проведена дуже швидко й організовано. Натомість, у багатьох областях України ця робота зайняла набагато більше часу. На той момент на Волині лідируючу позицію займала партія «Рух» і до новоутвореної партії, заснованої не в Києві, а в Донецьку, було насторожене ставлення. Нам вдалося знайти прихильників серед російськомовних мешканців, серед колишніх військовослужбовців. І поступово ми набирали оберти, і вийшли на приблизно на 4-5 місце по рейтингу серед партій області. В 2004 році обласну організацію очолив Іван Луцик, однак, через півроку, після помаранчевої революції, він відмовився очолювати обласне відділення. В той період наша організація позбулася баласту, а саме тих, хто під її прапорами хотів задовільнити особисті та кар’єрні інтереси. Залишились справжні бійці, зокрема: О.Курилюк, С.Горбач, М.Миронюк, В.Краглик, А.Михалик, Г. Чупахін, Т.Ковальчук, Г.Рябко, А.Дударчук, А. Мельник, В.Матвєєв та багато інших. Та беззеперечним лідером, який вдихнув у волинську обласну організацію Партії регіонів новий подих є Олескандр Башкаленко. Тільки йому вдалося вдало обєднати цей потужний людський потенціал і спрямувати у русло розвитку патрійного осередку. Усі ми були і залишаємося свідомі того, що наша спільна справа правильна та потрібна, а тому і досі продовжуємо працювати з людьми і заради людей. Незважаючи на те, що було багато труднощів у процесі становлення й щоденної роботи партії, я ніколи ні на секунду не шкодував, що вступив у її лави.  

 
   На завершення нашої розмови я би хотів привітати всіх однопартійців з 10 річницею створення Партії регіонів на Волині, від щирого серця бажаю Вам, друзі і соратники, невичерпної енергії й творчої наснаги в щоденній наполегливій праці заради України, заради нашого народу, заради волинян. Міцного здоров'я і щастя, миру і тепла Вам та Вашим сім'ям.    

   Розмовляв Микола Бондарчук