Днями у програмі «Чесна розмова» на телеканалі відбулася зустріч з депутатом міської ради, головою Луцької міської організації партії регіонів Іваном Смоленгом.

    - Ви виступали та голосували на минулій сесії за продовження договору-оренди землі. Відомо, що облспоживспілка це ще не бізнес структура, але й не спілка дрібних товаровиробників. Якими мотивами ви тут керувалися? 

    - Наша фракція Партії регіонів одноголосно підтримала це питання. Поясню чому, і з чого все почалося. За три дні до сесії були консультації голів фракцій представників політичних сил в кабінеті міського голови. Виникало чимало запитань і застережень. В мене вони також були і до міського голови, і до споживспілки. По-перше, чому саме на 25 років. Вони розказували, пояснювали, але обґрунтувати так і не змогли. Моя пропозиція – приймати рішення на той термін, на який обирала нас громада, на 5 років. Однак в перемовинах дійшли згоди – 20 років. 

    Іншим питанням було фінансове. За інвестиційним договором ціна становила 1 мільйон 80 тисяч гривень на добудову цього мосту. Я задав питання міському голові: «В будівництві завжди є приховані роботи та непередбачені витрати, якщо ми вийдемо за встановлену ціну, хто буде доплачувати? Чи згідна споживспілка платити уявно 200-300 тисяч гривень». Споживспілка відразу від цього відмовилась, мовляв у нас є обговорена ціна і ми будемо виходити з неї. Хоча варто сказати, що споживспілка не будує міст, міст будує замовник «Управління капітального будівництва в особі Карабана Леоніда Васильовича, інвестор – Волинська споживча спілка і підрядник – містобудівельний загін № 60». В мене знову виникло запитання на кшталт, хто відповідатиме, якщо цей міст буде не добудований. З цього боку я не бачу підпису міського голови. 

    В нас вже є яскравий приклад, коли ми всі голосували за надання земельної ділянки під будівництво торгового комплексу «Караван». Нам тоді дуже гарно розказали, що в рахунок цієї землі, а це 78 соток буде добудований міст. Ціна тієї землі на той час становила від 10 до 15 тисяч доларів за сотку. Тепер порахуємо – це разом майже мільйон доларів. 

    Що ж ми маємо на сьогодні – добудований «Караван» , зроблений тільки вхід в «Караван» і ліфт. І коли я в минулій каденції звертався неодноразово із запитами за договором, щоб зрозуміти, що повинно були зроблено, його так і ніхто і не надав. 

    Сьогодні в тому ж договорі переправлено, та тільки залишилася умова, що «Домінанта» зобов’язалася добудувати тільки вхід, але не сам перехід. Сьогодні знову приходить підприємець Жулинський і каже, що готовий добудувати, тільки дайте мені з другої сторони мосту, ще пів гектара, чи гектар землі. І от з тих мотивів, які ми пройшли в минулій каденції наша фракція голосувала за надання дозволу-оренди терміном на 20 років. 

    - Іване Павловичу, трохи новітньої політичної історії. Під час останніх виборів ви балотувались на посаду міського голови, але це робилося досить мляво. Скажіть, чому Партія регіонів відкрито не підтримала Миколу Ярославовича, адже було зрозуміло, що це узгоджений провладний кандидат? 

    - Не було в нас таких домовленостей і вказівок, що ми повинні були підтримувати Романюка. Протягом виборчої кампанії ми не зустрічалися з Миколою Ярославовичем, не обговорювали ніяких спільних проектів. Наскільки дозволяв нам фінансовий стан, настільки й ми проводили виборчу кампанію. Але повторюю, будь-яких домовленостей з Романюком в нас не було. 

    - На всіх рівнях від президентського і наприклад до Луцької районної ради Партія регіонів отримала переможний результат. У Луцьку він більш ніж скромний. То скажіть будь-ласка, в якому статусі Партія регіонів у Луцькій міській раді, та чи не плануєте Ви організувати провладну більшість, для того щоб успішно вирішувати питання? 

    - Я не можу сказати, що ми хочемо організувати промерську більшість. Тут багато, що залежить від секретаря ради. Саме секретар повинен найбільше спілкуватися з депутатами. В нашого секретаря будь-яких прихильностей до Партії регіонів немає. Я не заперечую вибору громадян. Люди віддали свої голоси за Батьківщину, представників якої у раді більшість яких у раді більшість. Але хотілося б щоб для таких рішень, як наприклад міст, дороги, світло, вода, ми знаходили розуміння з усіма політичними силами і приймали єдине рішення. Якщо ми десь розходимось в політиці, голосуємо хто як вважає за потрібне. Я думаю, що громада вибрала всіх, і Батьківщину, і Свободу, і Партію регіонів для того щоб вони захищали її інтереси, а не власні. Не можна тільки на політиці будувати всі програми. 

    - Луцька міська рада доволі часто ухвалює дуже жорсткі політичні звернення, то про заборону радянської символіки, чи про заборону «харківських угод». Ви якось особливо не протестуєте проти цих звернень. Ви підтримуєте позицію земляків в розріз інтересів партії, чи розумієте, що виступати проти патріотичних позицій у міськраді, те саме, що виступати проти патріотичних позицій у Верховній раді? 

    - Я тут посмію з вами не погодитись. Ми не підтримуємо позицій ні Свободи, ні фракції «За Україну» по цих питаннях. Я виступаючи на сесії сказав, щоб зібрали одну сесію і назвали: «Позачергова бандерівська сесія» і прийняли на цій сесії всі політичні питання. Від того, де встановити пам’ятник Бандері і до того як заборонити радянську символіку. 

    Ветерани проти цього. Коли вони приходять на меморіал з цим прапором, з цими нагородами на яких є радянська символіка, не дати їм цього зробити несправедливо. Залишилося в нас сьогодні ветеранів небагато, тому глумитися над ними неприпустимо. 

    - Іване Павловичу, Ви є доволі успішним бізнесменом, скажіть чого бракує команді Романюка з точки зору економіки, і чи взагалі є ця команда, а не група персоналій, які працюють, кожен в своє задоволення? 

    - Миколі Ярославовичу потрібно бути впевненішим у собі. Не потрібно йти на поступи будь-якій з груп депутатів. Потрібно мати жорстку руку та не вестися на афери. Всі хочуть приймати рішення, а міський голова повинен бути на своєму місці. 

    Дозволю собі знову повернутися до питання мосту. Наприклад, створити комунальне підприємство «Луцький ринок». Ми знаємо, що таке комунальне підприємство, і якими воно користується прибутками. Комунальні підприємства, які є в місті Луцьку збиткові. Команда в Миколи Ярославовича - своєрідна. Є заступники вже з досвідом, які знають проблеми міста і можуть працювати. 

    - З попередніх програм ваш колега-депутат з БЮТу заявив, що системної співпраці з Партією регіонів бути не може через ідеологічні розбіжності. Нещодавно Юлія Тимошенко офіційно заборонила своїм одно партійцям спільно з представниками провладної більшості вносити законопроекти. То чи можливо буде взагалі в перспективі досягти порозуміння у міській раді, чи скоро кожне питання буде розглядатись по 6 годин? 

    - Сьогодні в міській раді є дві фракції Батьківщини. Голова фракції Юрій Корольчук, до якого відношуся з великою повагою, не може управляти цією фракцією, бо вона вже розділена на дві частини. Інтереси однієї половини не збігаються з інтересами іншої половини. Вони збираються на консультації, але спільного рішення не знаходять. Якщо фракція між собою не може домовитись, то як ми можемо домовлятися з ними. Депутати все ж повинні нести відповідальність за свої дії, натискаючи кнопку «за». Громада повинна знати, кого вона обрала. Прикро, але все частіше складається враження що частина обранців прийшла туди, тільки для того, щоб збагатитися.