Лідер луцьких регіоналів, депутат Луцької міськради Іван Смоленг, балотується на посаду міського голови обласного центру та висловлює впевненість, що його політична сила зараз має більше електоральних симпатій, ніж у 2006 році. 

   – Іване Павловичу, отож, міська організація Партії регіонів висунула Вас кандидатом на Луцького міського голову. Чи збігається рішення Ваших партійних колег із Вашими особистими кар’єрними планами? 

    – Перед конференцією це питання обговорювалося і я знав, що партія мене висуватиме. Мене одностайно підтримали. Як член партії, і не в праві обговорювати цієї теми та не виконувати її рішення. Партію підводити не можу. 

   – Як Ви оцінюєте свої шанси? 

    – Я думаю, що ближче до виборів проведемо соцопитування. Тоді будемо знати ситуацію. Я переконаний, що за той час, який минув від президентської кампанії до виборів місцевих рад, Партія регіонів наростила свій рейтинг. Вона працювала, ми не закрили жодного штабу, партія має 65 міні-штабів. Думаю, наш результат поліпшиться у півтора рази. Далі говоритиму не про свою кандидатуру, а про нашу політичну силу. Думаю, наберемо в Луцьку 35%. 

   – Окрім Вас за посаду мера хочуть боротися багато відомих і поважних людей. Це і діючий міський голова Богдан Шиба, і голова облради Анатолій Грицюк, і колишній голова ОДА Володимир Бондар. Чи стежите Ви за їхньою кампанією? 

    – Головне у виборчій кампанії – менше обливати брудом свого опонента. Треба боротися за те, щоб наше місто процвітало і набувало європейського вигляду. 

    – Представниця Вашої фракції у нинішній міськраді і колишній член Партії регіонів Тетяна Семенюк затримана правоохоронними органами. Власне, інформація набула резонансу у ЗМІ, але вона є дуже «скупою». Поширив цю тему чомусь голова ОДА Борис Клімчук на нараді в ОДА. Чомусь само собою напрошується припущення, що могло бути й так, що пані Семенюк попала в немилість, проголосувавши всупереч волі Партії регіонів по земельному питанню на одній із сесій. В хід пішли компромати для помсти? Чому її виключили з партії? 

    – Ви знаєте, що фракція нашої партії складається всього з трьох депутатів. За що затримали Тетяну Семенюк? Там є причиною земельні питання. Слідчі органи не дають нам інформації. З нашої політичної сили ми її виключили в липні. 3 липня на сесії розглядалося питання про комунальну власність міста – перукарню «Конвалія». Вона була в оренді в підприємця, який виграв конкурс оренди. Постало питання про її викуп. На сьогоднішній день ми знаємо, що в Україні нерухомість має низьку ціну. Тобто продаж цієї перукарні бюджетної ситуації би не врятував. Наша позиція була – не підтримувати ідеї продажу перукарні. Тетяна Миколаївна проголосувала всупереч рішенню фракції. Я зателефонував їй і кажу: «Таня, ми не підтримуємо цього питання». Вона відповіла, що їй запропонували посаду в ЖКГ. Вона була безробітна на той час, бо розрахувалася у Львові і мала бажання працювати в Луцьку. Я вже заявляв в ЗМІ і ще раз повторюся, що Тетяну Семенюк ми виключили з партії значно раніше, ніж було порушено справу проти неї. Ці дві речі не варто між собою пов’язувати. 

   – Чи з’являться в списку Вашої партії до міської ради відомі бізнесмени? 

    – Нас ніхто не звинуватить в тому, що ми продаємо місця в списку. В наших списках – тільки наші партійці. В нас немає відомих бізнесменів в списку. 

   – Ви сказали, що хочете зробити Луцьк квітучим. Мабуть, такого кандидата в мери немає, який би демонстрував інакше бажання перед виборцями. Давайте спробуємо прояснити Ваше бачення вирішення багатьох актуальних для міста проблем. Зайвий раз не варто акцентувати увагу на потребі реформування ЖКГ. Проблема потребує вирішення на рівні державному, але, безпосередньо на місцях також можна чимало зробити. Яким чином ситуацію в галузі могла би поправити команда Івана Смоленга на рівні Луцька? 

    – Найбільша проблема житлово-комунального господарства – дахи. Велика частина в аварійному стані. Сьогодні міняють плоскі дахи на шатрові, але всіх не можливо замінити. Все залежить від господарника. Коли є генерал, а армії в нього немає, то він –просто генерал. Багато залежить від команди. Наш мер сьогодні позує перед камерами на дахах і під дахами. А де він був попередні чотири роки? Хто його раніше бачив на даху хоч одного будинку? 

   – Хто буде Вашою командою у випадку перемоги і хто конкретно опікуватиметься питаннями ЖКГ? 

   – Ми ще не думали над цими питаннями. 

   – Он як. Але ж це – важливо!

– Я вибиратиму з тих людей, які знають місто. Не випробовуватиму керівників один за одним: може працювати, чи ні. Мер не повинен стояти на даху, він повинен бути ефективним менеджером.

   – Як Ви ставитеся до приватизації стратегічних в галузі ЖКГ підприємств?

    – З маленьким переляком. В нас є один приклад такої приватизації. Навіть не хочеться прізвища згадувати. Все залежить від того, хто буде господарювати. Якщо ця людина нормальна і відповідальна, то буде порядок. Якщо ж думатиме тільки, куди гроші покласти: в ліву чи праву кишеню, то не буде ніякого толку. 

    – А Вам не здається, що має диктувати правила гри система, а не персона? Неможливо застрахуватися від непорядного власника. 

    – Щоб вберегтися від ризиків, потрібно, щоб контрольний пакет був у комунальній власності. 

   – Що потрібно зробити для того, щоб лучани та гості міста забули згадувати про погані дороги? 

   – Потрібно зробити дороги. Треба частіше дивитися на наших західних сусідів. В них дороги робляться не на три роки, як у нас. В нас буває так, що фірма зробила дорогу будь-як, а потім десь зникла. Як може вигравати тендер фірма, яка через рік пропадає? А насправді не пропадає, а міняє два слова в назві, знову виграє тендер і знову погано робить дорогу. 

   – Хто би не прийшов на посаду Луцького міського голови, буде змушений розрулювати проблему підприємства електротранспорту. Ви, як депутат міської ради, неодноразово коментували ситуацію, яка склалася. Як би Ви вирішували проблему на посаді міського голови? 

    – Найбільша помилка нинішньої міської влади – автобуси в лізинг. Це прорахунки Богдана Шиби та Івана Кубіцького. На сесії це питання проходило дуже важко. Багато депутатів застерігали від такого кроку. Коли автобуси взяли в лізинг і злили автотранспорт з електротранспортом в одну бухгалтерію, почалися проблеми. В нашій програмі заплановано оновити парк тролейбусів. Хочемо придбати 15 одиниць. Це відбудеться, звісно, якщо ми зайдемо більшістю в міськраду. Варто було б скоротити адміністрацію цього підприємства. 

    – Чи змінилося б щось в гуманітарній політиці міста, якби Ви виграли вибори мера? 

    - Багато чого треба міняти і в освіті. На сесії звітувалася начальник відділу освіти про те, як школи підготовлені до зимового періоду. А я поставив їй запитання, якою має бути вага наплічника дитини, яка йде до школи. Вона не дала мені відповіді. Питання насправді дуже важливе і за кордоном активно піднімається. Здавалося б, в чому суть? Дитячий наплічник повинен важити не більше 2,5 кг. В школах повинні бути спеціальні меблі, щоб діти не тягали зайвих речей з дому і додому. Наші діти майже щодня ходять до школи зігнуті. Після цього запитання до мене підійшов депутат Мишковець, який є директором школи №4. Він розповів, що в нього в школі є такі шафи, де діти можуть зберігати свої речі. Але так далеко не скрізь. Яке здоров’я буде в цих дітей? Ось із чого треба починати. Друга важлива тема – харчування. Діти не хочуть в школі їсти, бо вони в школі їдять холодну картоплю з сосискою. Таке часто практикується. Проблем дуже багато: утримання школи, утримання класу, охорона, купівля підручників. Я не скажу, що батьки не повинні плати на утримання класу. Але часто буває так, що батьки зроблять ремонт, а потім їхніх дітей переводять в інший клас. Не всі ж батьки мають змогу щороку платити за дорогі ремонти. 

    – Коли мером був ще Антон Кривицький, то в Луцьку було закрито багато дитячих садків. Сьогодні є черги і переповнені групи в садках, які залишилися. Ваше бачення вирішення проблеми. 

    – Будівництво нових садків. 

    – А що в Луцьку є вільна земля, де б можна було побудувати дошкільний заклад? 

    – Треба ущільнювати будівництво житла. Сьогодні досить нашумілим питанням є будівництво прокурорського будинку. Якби в тому ж дворі був побудований дитячий садочок, то, думаю, люди були б згідні. Не варто будувати великих садків, як при Радянському Союзі. Вони повинні бути компактні, щоб їх було легко опалювати. Вони повинні мати автономні котельні і не чекати 15 жовтня, щоб розпочати опалювальний сезон і не опалювати калориферами. Під будівництво компактних садочків знайти землю – не проблема. 

   – Чи будете Ви та ваша політична сила ініціювати перейменування вулиць? 

    – Мені дуже не сподобалося перейменування вулиці Суворова на вулицю Степана Бандери. Я – також українець. Але я вважаю, що Суворов не був ворогом України. 

    – Бандера, на моє переконання, був героєм України. А на Вашу думку, хто ближчий українській та волинській історії: Суворов чи Бандера? 

    – Можна було знайти іншу вулицю для того, щоб назвати її іменем Бандери. От хай би Паркову назвали вулицею Бандери. А навіщо ображатися на Суворова? Він не зробив Україні ніякої шкоди. І вулиця Степана Бандери також повинна бути в Луцьку. Тим паче, що громада хоче мати таку вулицю. Ми повинні жити в Луцьку всі однією сім’єю. Або вирішили поставити біля РАГСу пам’ятник Степану Бандері. Хіба йому там місце? Я уявляю собі, що такий пам’ятник мав би бути в наполовину парковій зоні. 

   – Чи вважаєте Ви Луцьк містом з величезним туристичним потенціалом, і чи можна використовувати його в бізнесовому плані для розвитку? 

    – Якщо говорити про Євро-2012, то місто залишається дещо осторонь. Але дороги в нас би зробили, парки почистили б. У нас же є, що подивитися. От вам подобається бувати в старому підземеллі? Там же треба масу коштів вкласти та окультурити це місце. Мені дуже подобається старе місто, наш замок. Богу дякувати, останнім часом його привели до пуття більш-менш. Але нещодавно я був у Брестській фортеці. Там не треба платити грошей за вхід. А ми платимо, щоб потрапити до замку в Луцьку. Це повинно фінансуватися з бюджету. Ми маємо прекрасний парк, але в ньому мало порядку. Там їздять машини, мотоцикли, ходить молодь напідпитку. Рівненський парк порівняно з нашим – небо і земля. Те ж саме стосується зоопарку. Звірі мерзнуть, бо там ніхто нічого не робить. 

   – Закінчується каденція цієї міської ради. Які здобутки має Луцьк від конкретно вашої діяльності як депутата та ваших колег по фракції? 

    – Дуже багато уваги у запитах звертав на ситуацію з нашим парком. Багато питань мною піднімалося і стосовно дорожнього руху. Фракція ж наша є невеличкою. А от в «Батьківщини» було достатнього голосів, щоб вирішувати важливі питання, але вона не завжди це робила. В цій каденції будь-якій політичній силі буде за щастя зайти десятьма депутатами. Я буду щасливий бачити в раді 5-6 фракцій, які прийматимуть рішення консенсусом, а не одна політична сила диктуватиме свої умови. 

   – Що бажаєте опонентам? 

    – Менше виливати бруду один на одного. Хай буде так, як вирішить громада. 

   Розмовляла Оксана ЛУКАШУК