- Ірино Григорівно, після доволі конфліктної податкової реформи, влада ініціювала нову - адміністративну. Чим викликана її необхідність в державі?

    - В Україні давно назріла реформа центральних органів влади і в цьому немає жодних сумнівів. Країна не може далі жити в такому стані: необхідно подолати корупцію в органах державного управління, створити систему ефективного управління, яка б відповідала програмам, що українська влада дев’ятнадцять років лише декларувала. 

    9 грудня Президент України дав старт першому етапу адмінреформи. Загалом вона триватиме не один рiк, i протягом цього часу скоротять бiльше 50% державних службовцiв. Зміни покликані зробити владу більш прозорою, ефективною та дешевшою для суспільства. При цьому запроваджуючи цю реформу, влада виходить не з інтересів чиновників, а звичайних громадян. Я наведу конкретні цифри. За останні п’ять років штат чиновників в Україні збільшився на 30 тисяч. На тисячу населення у нас майже вдвічі більше чиновників, ніж у будь-якій країні ЄС. В українському Уряді була найбільша кількість міністрів у Європі - 29. Саме тому Президент України поставив завдання увійти в новий рік, передбачивши понад 1 млрд. гривень економії на утримання органів державної влади і завдання Президента наразі почались реалізовуватися. Як відомо, Мiнiстерство юстицiї вже пiдготувало комплексний пакет законодавчих актів про державну службу, центральнi органи виконавчої влади, змiни до закону про Кабiнет Мiнiстрiв. 

    Окремо підкреслю, що для звiльнених пiд час адмiнреформи держслужбовцiв створять всі умови, щоб вони змогли знайти своє мiсце у приватному, державному секторi, і звичайно у держорганах будуть залишені найкращі професіонали. 

   - Опозиція говорить про те, що головна мета реформи - "чистка рядів" у державних органах. Чи можете пояснити Ви, яку мету все ж таки переслідує влада, реалізовуючи масштабні зміни у структурі державних органів?

    - Я хочу особливо підкреслити, що зміст адмінреформи не тільки в скороченні державних чиновників, а в зміні системи та логіки існування державного апарату. Ті функції управління, які можуть виконуватися на місяцях, мають бути передані органам самоврядування. Ідеологічно реформа орієнтована на європейські стандарти. Я впевнена, що її наслідки також будуть наочними: найближчим часом кожен українець відчує зменшення адміністративного тиску. 

   - Які найважливіші новели містить Указ Президента від 9 грудня? 

    - Загалом визначено шість типів центральних органів виконавчої влади: міністерство, служба, інспекція, агентство, незалежні регулятори і органи зі спеціальним статусом. З 112 органів центральної виконавчої влади створено 63. Радикально зменшилась кількість членів Уряду, скасовуються урядові комітети. Кількість співробітників Кабміну, яка зараз перевищує 1170 чоловік, буде найближчим часом скорочено більш ніж на половину. Це дозволить прискорити підготовку, узгодження і прийняття урядових рішень, уникати дублювання функцій. 

   - Європа не одноразово вказувала Україні на необхідність оптимізації роботи виконавчої влади та держапарату. Чи є вже якісь оцінки ЄС щодо розпочатої українською владою адмінреформи? 

    - Ми маємо бути об’єктивними. Оптимізація системи центральних органів виконавчої влади суттєво наблизить Україну до стандартів державного управління країн Євросоюзу. Впевнена, що скорочення кількості міністерств буде оцінено Євросоюзом позитивно і про це вже почали заявляти представники Єврокомісії та іноземні експерти. Зменшення кількості рівнів виконавчої влади оцінюється Європою як вірний крок, який створює більш чітку і зрозумілу систему управління державою. Урізання штату міністерств і відомств на 30 відсотків і секретаріату Кабінету міністрів на 50 відсотків позитивно відзначено країнами ЄС, які значно скоротили кількість своїх держслужбовців в умовах економічної кризи. 

    Дійсно реформа держслужби стояла на порядку денному не однієї зустрічі Україна-ЄС і прописувалася не в одному двосторонньому документі. Але я б хотіла звернути увагу на дуже важливий нюанс реформи. На мою думку її слід надалі реалізовувати в тісних консультаціях з експертами ЄС. Інакше, через кілька років, коли набуде чинності договір про асоціацію з ЄС, Україні доведеться знову реформувати свої інституції у багатьох сферах. У Єврокомісії давно переконані в тому, що адмінреформа - це ключова складова реформи управління державними фінансами. Тому вони дуже уважно будуть слідкувати за темпами та якістю адміністративної реформи в Україні, яку дуже давно очікували. 

    - Отже, оптимізація системи виконавчої влади - перший етап адмінреформи. Уряд на своєму прикладі продемонструє, яких результатів можна досягти завдяки реорганізації? 

    - Це дійсно так. Цей досвід буде використаний в ході проведення ще більш масштабної реформи - реформи системи органів місцевого самоврядування. Україні треба посилювати інститут самоврядування і нарешті реалізовувати принцип субсидіарності. До речі, представники Єврокомісії також неодноразово підкреслювали коментуючи адмінреформу в Україні, що потрібно займатися не тільки так званими вертикальними реформами, тобто змінами в рамках окремих відомств, які виглядають досить ефектно в презентаційному пакеті, але й трудомісткими горизонтальними реформами, що охоплюють всі сфери влади. 

    - Шлях реформ завжди важкий. Чи зможе реалізувати влада таку повномасштабну та одну з найважливіших реформ, якою є адміністративна? Вочевидь для цього знадобиться не один рік.

    - Система органів держуправління в Україні за останні роки розрослася до неймовірних розмірів тому і втратила свою ефективність. "Помаранчева" влада протягом п'яти років лише красиво та пафосно розповідала про реформу виконавчої влади та держслужби, продовжуючи "роздувати" держапарат. І тільки зараз команда Януковича проявила політичну волю, приступивши до практичної стадії адміністративної реформи. Те, що Президент поставив завдання провадити системні реформи, сьогодні відчуло все суспільство. Навіть ті політикани, хто намагається перетворити реформи на бутафорію, теж починають розуміти, що це не вдасться. Адміністративна реформа, на моє переконання, є ключовою, оскільки від її ефективності будуть залежить майбутнє економічних та соціальних реформ в державі.