- Скажіть, будь ласка, чим для Вас є незалежність?

- Я хочу сказати, що про незалежність можна говорити доволі багато, але мені все ж хотілося б зупинитися і окреслити це поняття в рамках міста і, можливо внутрішньої свободи, яка дає нам можливість робити ті чи інші вчинки. Вже 19 років ми називаємо себе вільною державою, та чи насправді ця свобода прийшла до нас із проголошенням Акту Незалежності України? Думаю, що не все так просто. Безперечно, відбулося чимало змін, суспільство зробило багато кроків у напрямку розвитку, але попереду ще тривалий шлях.

- У чому він полягає? Якщо говорити конкретно про місцеві проблеми та перспективи.

- Варто звернути увагу, на культуру кожного окремого громадянина оскільки, справді вільна людина ніколи не буде робити вчинків, які б обмежували чи принижували інших. На жаль, сьогодні не всі мають достатній рівень культури, аби розуміти, що місто – це спільний дім і порядок в ньому – заслуга кожного. Луцьк – це прекрасне місто, з вигідним географічним розташуванням та масою історичних місць, чому ж до цього часу, маючи такі можливості для розвитку, окремі райони все ще перебувають в жалюгідному стані? Прикро констатувати, але переважна більшість дворів, прибудинкових територій дуже занедбані, таке враження, що мешканцям, а тим більше місцевій владі, байдуже все, що виходить за межі квартири. Дитячі майданчики, які позалишалися – це вже реліктові споруди часів пізнього Радянського Союзу. Тут діти можуть хіба що покалічитись, а не погратися а про потребу нових починають говорити лише перед виборами. В кінцевому підсумку, щасливчиками стають один чи два двори і про питання із місцем для дитячих забувають до наступних виборів. Тобто поняття прибудинкових територій доволі умовне: немає ані асфальтового покриття, ані клумб, ані газонів. До того ж самі мешканці часто є співучасниками такого процесу. Мені неодноразово доводилося спостерігати, як жителі того чи іншого будинку ставили авто прямо на газон, анітрохи не переймаючись думкою сусідів. Внаслідок цього, замість трави з часом утворюється брудне місиво. Хоча і мешканців можна зрозуміти, адже така ситуація найчастіше зумовлена елементарною відсутністю стоянок дворах, при проектуванні будинків за Союзу вони не передбачалися. Тим часом, кількість авто з кожним роком стрімко зростає, тому потрібно шукати вихід із ситуації.

- Але ж люди платять гроші за впорядкування прибудинкової території у ЖЕКи. Вони мають право розраховувати на послуги?

- Питання з ЖЕКами взагалі доволі складне, вони себе давно не виправдовують і мешканці неодноразово мали змогу в цьому переконатися. Це радянська практика, коли державне – значить нічиє. Від цього потрібно відходити. Думаю багато лучан мали змогу бачити будинки, господарями яких стали самі мешканці. Там і територія впорядкована і під’їзди в прекрасному стані кожен знає, що він має відношення до охайного вигляду будинку. Це теж незалежність, чи не так? Адже гроші йдуть під конкретну мету. Звичайно питання з утворенням об’єднань співвласників багатоквартирних будинків потрібно ретельно пропрацювати, врахувати усі нюанси і поступово покращувати умови власного проживання.

- То ви вважаєте, що незалежність починається з території власного будинку?

- Безперечно, скажу навіть більше, незалежність починається вже з власної квартири. Маю на увазі, якщо людина навчиться ощадливо відноситись до природних ресурсів, які надаються для її комфорту, то це теж незалежність. Передусім енергетична незалежність держави. Тільки подумайте, скільки тепла йде на обігрів атмосфери через нещільні вікна або двері, скільки води ми використовуємо намарно, коли забуваємо, або ж не вважаємо за потрібне закрутити кран і цей список нераціонального ставлення до благ цивілізації можна довго продовжувати. Потрібно вже сьогодні думати про майбутнє дітей та онуків, про їхню незалежність, про їхнє здоров’я. Потрібно вчитися жити за принципом: «Прийшов на цю Землю - постарайся максимально зберегти та примножити її багатства для нащадків». В іншому випадку всі розмови про незалежність – нещирі.

- А як щодо незалежності від сусідів, часто у ЗМІ піднімається питання про те, що незалежність України має доволі умовний характер.

- Розумієте, я зараз можу вдаватися до роздумів про геополітичні та економічні процеси, але це тема для іншої розмови. Потрібно розуміти одне, незалежність – це не самоізоляція. У випадку рубання з плеча ми далеко не підемо, потрібно просто зайняти позицію партнера у співпраці з іншими країнами. А спекулювати і піднімати бурю у склянці води на темі міфічної втрати незалежності не варто – це чергові провокації, на яких окремі люди роблять собі рекламу. На сьогодні ви не знайдете жодної цивілізованої країни, яка б розвивалася будучи ізольованою від решти світу.

На завершення, я хотів би сказати, що як би там не було ми рухаємось вперед. Поступово Луцьк не просто матиме у назві прикметник «європейський», а дійсно таким стане, я впевнений, що спільне бажання мешканців Луцька обов’язково зроблять місто процвітаючим.

Розмовляла Лариса Кузнєцова