Зволікання уряду з реформуванням газового сектора в 2009 році, уже завдало незворотної шкоди Україні та її громадянам. За останній рік зменшилися реальні доходи українців, погіршився фінансовий стан НАК "Нафтогаз України" і її рейтинги на світових біржах, держава потрапила у невиправдані борги і зобов’язання.

Тимошенко, як завжди, демонструє виняткову непослідовність у вирішенні проблем: напередодні чергової зустрічі з прем’єром Росії вона ще не визначилася з планами щодо обсягів імпорту газу в 2010 році. 20 серпня вона заявила про 25 млрд. куб. м, 29 серпня – про 27 млрд. куб. м, а за контрактами Україна зобов’язана викупити 52 млрд. куб. м.

Також незрозумілі урядові плани й щодо реформ газового сектору: МВФ та іншим міжнародним організаціям Тимошенко заявила про реформи і підвищення на 20% цін на газ, а українцям обіцяє "утримувати нинішні економічно необґрунтовані ціни реалізації".

Попри готовність європейських партнерів надати вигідні для України кредити на суму 1,7 млрд. доларів, уряд понад місяць зволікає з підготовкою кредитних угод і продовжує таємні перемовини щодо залучення невигідних для держави і необґрунтованих комерційних кредитів із залученням тіньових схем.

Зворотно-поступальний рух уряду, на жаль, спостерігається також у нафтовій, вугільній і ядерно-енергетичній сферах, які також є стратегічними для України, а відтак – значною мірою визначають нашу державність і незалежність.

Така непослідовна позиція нинішнього керівництва уряду Тимошенко не відповідає українським національним інтересам, не сприяє розвитку прозорого партнерської співпраці з європейською та російською сторонами і сприяє застою та утвердженню іноземних монополістів на українському енергетичному ринку.

Андрій Волинський